Сто років тому, в червні 1912-го, на знаменитих «Козацьких могилах», що в селі Пляшева Радивилівського району на Рівненщині (нині це Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви») міцно постав і велично стоїть донині Михайлівський храм.
У цьому храмі ще в червні 1651 року гетьман Богдан Хмельницький прийняв від митрополита коринфського Іосаафа меч, освячений на Гробі Господньому в Єрусалимі, як ознаку благословення на захист рідної землі.
— Доля Свято-Михайлівської церкви на «Козацьких могилах» історично ділиться на два етапи: один із них пов’язаний з Берестецькою битвою 1651 року; другий — безпосередньо з «Козацькими могилами», куди церкву сто років тому було перенесено із села Острів, сусіднього з Пляшевою, — розповідає рівненський історик та краєзнавець Володимир Ящук.
У переказах є ще й третє, первісне розташування святині — в селі Теслугів Радивилівського району, де в XVІ столітті жив автор першого в українській літературі сатиричного вірша Іван Журавницький. Саме той Журавницький, якого влада стратила за в’їдливу сатиру і від імені котрого в луцьких «гродських» книгах залишився тестамент, датований 31 березнем 1589 року — щоб «після страти бути похованим у своєму маєтку Теслугові при церкві святого Михайла за законом грецьким». Опісля, ймовірно, згадану Теслугівську Свято-Михайлівську церкву розібрали і продали у село Острів — як основу для тамтешньої храмової новобудови. У 1650 році Острівська церква, за архівними даними, постала стараннями острівського священика Івана Береговича.
А вже через рік їй судилося навік вписатися в історію, бо саме вона стала епіцентром одухотворення козацького війська. Саме тут 20 червня 1651 року митрополит Іосааф відправив службу Божу в знак благословення козацтва на ратний подвиг. Тут Богданові Хмельницькому було вручено меч, привезений з Єрусалиму. Зрештою, тут залишився вікопомний слід і самого Іосаафа, котрий під час битви проявив справжній героїзм. Коли козацьке військо, зраджене союзниками, змушене було відступати, священик вийшов супроти польського загону і, піднявши над головою хрест, загинув від ворожої стріли. Вражений цим вчинком, польський король наказав поховати убієнного з усіма почестями — якраз під бабинцем Михайлівської церкви.
Лише на початку ХХ століття святиня заново починає привертати до себе увагу. Це сталося завдяки ініціативі відновити пам’ять про козацьку добу та пошанувати героїв-предків у духовному пантеоні «Козацькі могили». Ініціатором будівництва «Козацьких могил» став архімандрит Віталій, котрий у 1909 році у «Волинських єпархіальних відомостях» виклав своє бачення майбутньої святині.
У контексті пантеону він завбачив й історичну Михайлівську церкву: «...краще було б перенести туди церкву із Острова, яка після зведення та освячення нової для парафіян уже майже не слугує. Цей ветхий дерев’яний храм більше заслуговує того, щоб його реставрувати та зберегти. Він був зведений у 1650 році, і, вочевидь, у ньому одержали настанови та благословення козаки, котрі поклали свої голови в пляшівських болотах у 1651 році».
Ініціатива о. Віталія знайшла втілення в архітектурному ансамблі «Козацьких могил» — у 1912 році Михайлівську церкву розібрали, перенесли та відбудували у первісному вигляді на о. Журавлиха. Заодно, за проектом єпархіального архітектора Волинсько-Житомирської єпархії Володимира Леонтовича, з’єднали підземним переходом із гробницею нового Свято-Георгіївського храму, де помістили останки загиблих героїв Берестецької битви.
У храмі збереглося чимало пам’яток минувшини. Зокрема, різьблений дерев’яний іконостас ХVІІ—XVІІІ століть, виконаний народними умільцями. Деяким іконам — по сто і більше літ. Як-от образам «Господь Саваоф», «Святий мученик Агафонік». Остання ікона — подарунок храмові в день його відкриття. Причому символічний, адже день св. мученика Агафоніка — 10 липня, а 10 липня 1651 року — це найтрагічніша і найгероїчніша сторінка Берестецької битви.
Михайлівський храм на пляшівських теренах за сто літ багато пережив. Тепер він, частково відреставрований, — пам’ятка архітектури національного значення. Щороку тисячі відвідувачів приїздять на «Козацькі могили».
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Рівненська область.
Свято-Михайлівська церква на «Козацьких могилах» у селі Пляшева.
Фото автора.
