Свого часу Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про початок термінового спорудження прикордонної «Стіни» — «Європейського валу» — з усіма необхідними фортифікаційними укріпленнями і військовими спорудами, об які агресор обламає щонайменше половину своїх ненажерливих зубів.
І справді, після заяви очільника уряду на сумському відрізку кордону роботи з його укріплення розпочалися ударними темпами. Як результат, за якихось два місяці на кордоні було викопано 45 кілометрів протитанкового рову, чимало кілометрів траншей, зведено дротяні загородження, до десятка оглядових веж, понад сто довготривалих оборонних вогневих позицій.
Однак за три місяці спорудження «Європейського валу» плавно перетекло у... довгобуд. Причина не у відсутності ентузіазму, а у відсутності... коштів. Якщо громада Сумщини — влада, підприємства і підприємці, пересічні сумчани — не шкодували сил і власних грошей, яких добровільно пожертвували на «Стіну» щонайменше півдесятка мільйонів, то держава спромоглася виділити Сумській області на облаштування майже 500 кілометрів прикордонного суходолу заледве 2,1 мільйона гривень.
Загалом «мертвий сезон» на будівництві «Стіни» триває вже понад півроку.
Прем’єр-міністр Яценюк на одному з засідань Кабінету Міністрів України заявив, що завдання уряду — звести на східному кордоні оборонні споруди якомога швидше і якомога надійніші. Натомість керівник Держприкордонслужби Віктор Назаренко начебто і погоджується, але з «невеличкою» поправкою, мовляв, «Стіна» вкрай потрібна, але... здешевлена. Постає запитання: наскільки? З’ясовується, керівник Держприкордонслужби генерал Назаренко допускає здешевлення проекту об’єкта щонайменше вдвічі. Однак це не остаточний «сюрприз», виголошений генералом. На його думку, можливе також скорочення загальних витрат на спорудження оборонного прикордонного об’єкта майже вчетверо — з 3,7 мільйона гривень, передбачених початковим варіантом проекту «Європейський вал» на один кілометр, аж до... мільйона гривень. Як сказав майор у відставці Євген Л. з цього приводу: таких «шалених грошей» вистачить хіба що на зведення перепони для отари овець і череди корів. Бо баранів під час весняного гону така «Стіна» вже не зупинить...»
Влучніше і образніше, либонь, не скажеш...
Сумська область.
P. S. І все ж я наважився з’ясувати ситуацію у Сумському прикордонному загоні з надією, що не такий страшний дідько, як його малюють.
— Жодних змін, — почув у телефонній слухавці. — «Стіну» фактично заморожено з початку осені і навіть натяку немає на відновлення робіт.
— То у звітах увесь цей час фігурують все ті 45 кілометрів рову та раніше зведені фортифікаційні об’єкти?
— А звідки взятися «поповненню», адже «штиль» починається зі столиці...
«Де смажений російський півень нікого у сідниці не клює», — додав від себе подумки. Хотів було також дізнатися у співрозмовника про перспективи відновлення робіт на «Стіні», але той переадресував мене до керівництва Держприкордонслужби України, мовляв, там усе знають, усе відають і все розкажуть.
Не послухав я поради, не став запитувати високе армійське начальство про таку «дрібницю», як надійність українського східного кордону. Адже, як відомо, «штиль» — і в Африці «штиль».
Шпичкою в голові крутиться лише одне запитання до керівника українського уряду: «Чи всім саботажникам уже виписані квитки в один бік та хто призначений керівником їхньої групи?»
Перепрошую, що не вклався в одне запитання.
