Шістсотрічний скарб знайшли археологи Державного підприємства «Волинські старожитності» під час розкопок на високому березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району Волинської області. Саме тут розташоване багатошарове поселення — від доби бронзи до середньовіччя.
— У Полонці, унікальній пам’ятці археології, представлені культури фінального палеоліту, епохи бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського періоду та середньовіччя, — розповідає директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. — Ми там проводимо дослідження вже чотири роки. Знайшли не лише монети, а й господарські ями, житла, кераміку. Якщо ми візьмемо кераміку другого тисячоліття до нашої ери, то саме в Полонці помічені взаємовпливи двох різних племен. Одні жили на території сучасної Рівненщини, інші — на Волині та в Польщі. За візерунками і кольорами посуд має риси городоцько-здовбицької культури, а за технікою виконання та загальною характеристикою — стжижовської. У подібних поселеннях біля сучасного Торчина такого взаємовпливу вже не зафіксовано.
У розкопі археологи знайшли кераміку давньоруських часів, уламок середньовічної свинцевої пломби, залізне кресало, а також монети: два срібні динарії польського короля Сигізмунда ІІ Августа та срібний гріш Альбрехта Гогенцоллерна, першого прусського герцога і останнього великого магістра Тевтонського ордену.
— У східній частині розкопу Михайло Вашета та Василь Баран, які проводили дослідження, натрапили на землянку давньоруських часів. У кутку був черінь, де розводили вогонь для обігріву та приготування їжі. Біля однієї стінки знайшли срібну монету. Коли пересіяли ґрунт, знайшли ще 29 срібних кружалець — це так звані празькі гроші, відчеканені в кінці XІV — на початку XV століття чеськими королями Вацлавом ІV та Карлом І. Їх називали «доларом» XІV—XV століття за високий вміст срібла. За один празький гріш у ті часи можна було купити корову, — розповідає Олексій Златогорський. — Пов’язати знайдений скарб із конкретними подіями важко. 
Археологи припускають, що монети могли заховати в разі нападу татар або ж під час так званої луцької війни 1431 року, коли війська польського короля Ягайла облягли Луцьк, котрий обороняли прихильники князя Свидригайла. 
Поляки так і не змогли взяти місто, а от наляканий власник грошей, схоже, вирішив заховати їх до кращих часів, які, очевидно, для нього так і не настали. Зате нині археологи вписали в науку полонківський скарб, який займе гідне місце у Волинському краєзнавчому музеї.
Олександра ЮРКОВА, Микола ЯКИМЕНКО.
Рівне — Луцьк.
На знімку: знайдений скарб.
Фото Сергія Наумука.