— переконана старший науковий співробітник Музею мистецтв Прикарпаття Іванна Равлюк (на знімку). П’ять років вона проводить для дітей майстер-класи з писанкарства.
Кожен регіон, розповідає пані Іванна, має свої писанки. На Прикарпатті надають перевагу геометричним орнаментам, бо тут гірська місцевість. А ось у південних областях превалює рослинний, з великими квітами, а серед кольорів найпопулярніші голубий і фіолетовий. Прикарпатські ж майстрині використовують широку палітру барв — від найсвітлішої жовтої до чорної.
Потрібні живі яйця
— Для справжньої писанки потрібні білі яйця, — ділиться секретами майстриня. — Краще брати домашні. І тільки у тих господарствах, де є півень. Бо у великодніх писанках має бути зародок, адже вони символізують продовження людського роду.
Процес виготовлення писанки починається з занурення сирого яйця в розчин з оцтом, щоб очистити шкаралупу від жиру. Коли яйце висихає, досвідчена писанкарка одразу бере до рук писальце і наводить орнамент. А діти, які лише освоюють це ремесло, легенько олівчиком розмічають майбутній візерунок. Щоб він був симетричним, розграфлюють яйце на рівні частинки. Перші лінії, які мають залишитися, наводять білим кольором. Далі замальовують відповідні місця жовтим. І так до найтемнішого. Після цього беруть свічечку і біля неї обережно ганчіркою знімають віск. При цьому треба стежити, щоб яйце не тріснуло й не почорніло від вогню. Для блиску його покривають лаком. Також яйце можна видути, проколовши зверху і знизу голкою.
Обходимося без хімії
— Ми розписуємо яйця хімічними фарбами, які довго і гарно тримаються. Але їсти їх не можна. Споживають тільки писанки, розмальовані натуральними барвниками, — каже Інна Равлюк.
Писанка — найкращий великодній подарунок. Яйця, на яких розпис виконано по червоному тлу, вручали один одному закохані, адже червоний — символ любові. Газді чи газдині підійдуть писанки барвисті, щоб у домі панували достаток, радість, здоров’я. Дітям, як правило, дають веселі писаночки. А старшим людям або старцям — чорно-білі.
Якщо освячена писанка тріснула чи втратила вигляд, не годиться її викидати. Можна відвезти таке яйце на дачу чи город і закопати біля дерева, щоб воно краще плодоносило.
Колись писанки також закопували по чотирьох кутках хати, щоб у господі було все гаразд. Або клали на горищі, бо вірили, що вона відвертає грім і взагалі оберігає хату від нечистої сили.
Івано-Франківськ.
Фото Андрія Нестеренка.
