Виникає враження, що Росія, яка анексувала Крим, тепер не знає, що з ним робити. Вирішили створити вільну економічну зону, яка нібито має вивести економіку півострова на новий виток розвитку. Водночас, як це зазвичай буває, забули про реальні проблеми, які стосуються всіх жителів так званого «Кримського федерального округу».
Днями на сайті Кабміну Росії з’явилося повідомлення, що глава уряду Дмитро Медведєв розпорядився внести до Держдуми законопроекти про створення вільної економічної зони в «Кримському федеральному окрузі». Це, зокрема, стосується проекту федерального закону «Про розвиток Кримського федерального округу і вільну економічну зону на територіях Республіки Крим і міста федерального значення Севастополь» і пов’язаних з ним поправок у Податковий кодекс РФ та інші законодавчі акти. Законопроекти розроблені «Міністерством у справах Криму». Так, проектами законів у Криму й Севастополі вводиться особливий правовий режим, пов’язаний зі створенням на цих територіях ВЕЗ. Також передбачається можливість застосування митної процедури вільної митної зони. Крім того, установлюються особливості проведення державного й муніципального контролю на цих територіях, залучення до трудової діяльності іноземних громадян, в’їзду, перебування й виїзду з Росії іноземних громадян, функціонування морських портів (вільні порти), реєстрації суден у Російському міжнародному реєстрі суден. Передбачено низку податкових пільг і преференцій платникам податків — учасникам вільної економічної зони. А для стимулювання інвестиційної активності встановлюються знижені тарифи страхових у розмірі 7,6 відсотка протягом 10 років з моменту одержання відповідного статусу. З 2018 року знижені тарифи страхових внесків для нових учасників ВЕЗ не застосовуватимуть. Планується, що закон набере чинності 1 січня 2015 року.
Водночас, ідея функціонування вільної економічної зони на території Криму не нова. Перші території пріоритетного розвитку й Спеціальна економічна зона «Сиваш» були створені ще в середині 1990-х років на території Красноперекопська, Армянська, Ялти, Алушти і Керчі.
Тепер ситуація різко змінилася. Росія, яка вважає Крим своєю територією, наштовхнулася на низку санкцій Євросоюзу, США, Канади та інших країн. У цьому зв’язку створення ВЕЗ у Криму є принаймні несерйозним. Звідки «вільні порти», в які не зайде жодне судно, побоюючись санкцій, звідки «вільна митна процедура», якщо не буде в Криму ніяких товарів, крім російських?
За підрахунками експертів зі швейцарської корпорації Swіssteams Group, які були озвучені на прес-конференції в Сімферополі, тільки на реконструкцію всієї інфраструктури Криму буде потрібно не менш як 900 мільярдів євро. Це колосальна сума. І стосується вона тільки автомобільних доріг, аеропортів, рекреаційного комплексу.
Глава корпорації Тьєррі Жан Сіпьєр повідомив, що створення ВЕЗ у Криму є перспективним проектом, але потребує великих вкладень. «Важко припустити, коли цей проект може бути реалізований. У Криму фактично не працюють банки, немає агентства регіонального розвитку, та й просто немає так званого піару Криму. Крім того, найголовніше, ми не бачимо зацікавленості місцевого бізнесу й керівництва регіоном в інвестиціях», — зазначив він. 
Отож створення російської ВЕЗ у Криму можна розглядати не інакше як таку собі своєрідну валізу без ручки, яку і викинути шкода, і нести незручно.