Приду ли вновь, поклонник 

муз и мира, 
Забыв молву и жизни суеты, 
На берегах веселого Салгира 
Воспоминать души моей 
мечты?..
Так писав Олександр Пушкін після свого перебування в Криму і зокрема в Сімферополі, де він гостював у Фелікса де Серра, який одним із перших звернув увагу на унікальні лікувальні властивості сакських грязей.
У маєтку де Серра, який був знаменитим розбитим тут, саме на «берегах Салгира», садово-парковим комплексом, Пушкін зупинявся разом із родиною Раєвських у вересні 1820 року. Дотепер у цій частині Сімферополя ще ростуть кілька двохсотлітніх дубів, яких, можливо, торкалася рука поета.
Донедавна тут стояв і невеликий будинок, який, на думку місцевих краєзнавців, становив частину садиби натураліста, де й зупинявся Пушкін.
Маєток і земля де Серра після його смерті 1840 року перейшли наприкінці XІX століття у володіння поміщика Петра Щербини, котрий створив підприємство з розведення і продажу кісточкових порід плодових дерев. Потім тут було відкрито відділення Нікітського ботанічного саду і сімферопольський Дитячий парк.
Утім, ці дослідження цікавлять хіба що тільки вчених-пушкіністів, а не міську владу та підприємливих бізнесменів. Перші перевели будинок у розряд аварійних, а другі швидко його знесли.
Руйнування єдиної будівлі в Сімферополі, пов’язаної з іменем поета, спричинило обурення в колах місцевих краєзнавців. Олександр Каменчук, який вивчає історію Криму, каже, що будинок потрібно було реставрувати. «Він міг би стати одним із популярних об’єктів міста. Сюди можна було б водити екскурсії, а натомість підігнали техніку й будівлю з історією зруйнували. Це просте варварство», — сказав він журналістам.
Сам добротний будинок, побудований на початку XІX століття і який поєднував два архітектурні стилі — класичний європейський і російської міської садиби, не відразу піддався робітникам. Довелося використовувати кілька екскаваторів, оскільки більш ніж метрові стіни й перекриття виявилися міцними.
Тепер на місці руїн у парковій зоні в центрі Сімферополя буде зведено елітний житловий будинок.
У Держкомітеті Криму з охорони культурної спадщини вже поспішили безапеляційно заявити, що, мовляв, будинок не належав до об’єктів історико-культурної спадщини, тож його і знесли.
Після знесення будинку.
Фото автора.