Декілька років тому парламент ухвалив закон «Про засади функціонування ринку електричної енергії», який дає можливість вдосконалити ринок. «У наступному році ми повинні його вводити в дію, а з 2017 року маємо повністю змінити модель ринку. Але цей закон має певні вади. Нині над ним працюють народні депутати, урядовці. Також є поради від енергетичного співтовариства. Плануємо його розглянути в найближчі півроку», — сказав Микола Мартиненко, голова Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки під час круглого столу, де обговорювали реформу енергетичної галузі. У заході брали участь народні депутати, представники уряду, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), посольств, міжнародних організацій та експерти.

Парламентарій зазначив, що після підписання угоди про членство в європейському енергетичному співтоваристві Україна повинна дотримуватися вимог третього енергетичного пакета Євросоюзу. За його словами, відповідна законодавча робота вже ведеться. Кабінет Міністрів найближчим часом має подати до комітету законопроект про ринок природного газу.

Крім того, вважає народний обранець, Верховній Раді треба обов’язково ухвалити закон про НКРЕКП. Комісія має бути незалежна від влади і бізнесу та виконувати норми третього енергетичного пакета.

Микола Мартиненко підкреслив, що один із пріоритетних напрямів для нашої держави — це енергозбереження. Кабінет Міністрів найближчим часом має внести до парламенту законопроект про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів. «Народним депутатам, бізнесу і громадськості треба виробити спільну позицію щодо стабільного і прогнозованого фіскального режиму існування енергетичної галузі. Адже те, як змінюються ренти, як ми ставимося до власних виробників енергоресурсів, не витримує ніякої критики. Це не проблема останніх років. У нас постійно йдуть дискусії, як відібрати газ у тих, хто працює в Україні», — зазначив він.

Глава комітету повідомив, що на минулому тижні комітет вніс на розгляд парламенту документ, який закріплює рентні платежі на законодавчому рівні. Цей законопроект розглядатиметься найближчим часом. Микола Мартиненко прогнозує під час ухвалення змін до бюджету непросту дискусію з цього питання, оскільки там не збігається бачення комітету і фіскальних органів з оподаткування власних енергоресурсів.

В.о. президента Американської торгово-промислової палати Тарас Качка теж вважає, що для українського парламенту пріоритетним має бути рішення, яке стосується рентних платежів. Також він сподівається на розвиток законодавства щодо газового ринку. «Те, що уряд готовий передати Верховній Раді законопроект про ринок природного газу, є великим успіхом. Оскільки його ухвалення дасть змогу побудувати в Україні ринкові механізми обігу газу, а також скасує постанову, котра передбачає перерозподіл його постачальників і споживачів», — зазначив він.

Крім того, за його словами, важливим є питання земельного законодавства щодо спрощення процедур, пов’язаних із заповненням ділянок для потреб нафтогазової промисловості, та прийняття нових правил розробки нафтових і газових родовищ.

Тарас Качка розповів, що уряд дуже активно працює над новим кодексом про надра. Вже є його робоча версія.

Також, зауважив він, цього року Україна має підготувати звіт прозорості видобувних галузей. «Тут дуже важливою буде спільна робота бізнесу, уряду і парламенту, щоб довести, що український енергетичний сектор може бути прозорим. Тому необхідно продовжити роботу із прийняття міжнародних стандартів фінансової звітності та інших елементів, які побудують досить прозору і стабільну правову структуру для діяльності не лише енергетичних компаній, а й усього бізнесу», — підкреслив Тарас Качка.

Повідомлення

Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» заступник голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», секретар Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олексій ГОНЧАРЕНКО подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Згідно з декларацією, загальна сума сукупного доходу О. Гончаренка становила 126 698 грн., у тому числі заробітна плата, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) декларанту відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, — 50 075 грн., дивіденди, відсотки — 76 623 грн. Декларант володіє двома квартирами загальною площею 24,6 і 141,2 кв. м. Сума коштів на рахунках у банках та інших фінансових установах становить 962 175 грн. Утримання майна — 17 000 грн.