Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб спільно з представницькою групою Офісу Президента розробили законопроект "Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України". Про це вчора під час презентації документа повідомила очільниця міністерства Оксана Коляда.

"Це не кінцевий нормативно-правовий акт, а перший крок до публічного обговорення норм закону. Зараз перед нами стоїть завдання -- об'єднати зусилля, аби законопроект було якнайшвидше винесено до залу Верховної Ради для обговорення. Представники Офісу Президента навіть пропонуватимуть главі держави надати йому статус невідкладного", -- сказала вона. 

Зі свого боку постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич зазначив, що текст розробленого документа є хорошим зразком координації зусиль і взаємної підтримки уряду, інших органів державної влади, експертів, громадських організацій і, що дуже важливо, родин постраждалих від російської агресії. 

За словами міністра профільного відомства, цим законопроектом чітко визначено три категорії осіб -- військовополонені, цивільні заручники унаслідок агресії та особи, позбавлені свободи з політичних мотивів. 

Водночас розробники документа наголошують, що такий поділ не ставить за мету розмежування людей, навпаки, сприяє універсальності: вся передбачена державна допомога поширюватиметься на будь-які випадки позбавлення свободи внаслідок агресії проти України. Це стосуватиметься також осіб, які потрапили в полон після 20 лютого 2014 року та були звільнені до прийняття закону. А таких в Україні нині нараховують понад три тисячі. 

Водночас представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Андрій Мамалига зазначив, що кінцевий варіант документа повинен мати більш чіткі критерії щодо суб'єктів: "Закон має бути прописаний таким чином, щоб у майбутньому всі громадяни, які з тих чи інших причин також вважають себе потерпілими від дій країни-агресора чи терористів, могли звернутися до відповідного органу. А його члени зобов'язані будуть прийняти дуже важливе рішення: задовольнити заяву чи ні", -- пояснив він.

Згідно з пунктами розробленого законопроекту, державна допомога українським полоненим та їхнім родинам буде багатовекторною. Зокрема, передбачена матеріальна підтримка: щорічні грошові виплати на час позбавлення свободи, одноразова грошова допомога після звільнення та відшкодування витрат на правову й безоплатну вторинну правову допомогу. Подбають також й про реабілітацію людей після звільнення. Держава сприятиме їхньому працевлаштуванню, зберігатиме місце роботи та обійману посаду впродовж періоду позбавлення свободи, який, до речі, планують зараховувати до страхового стажу. Також законопроект передбачає безплатну медичну допомогу (у тому числі стоматологічну та зубопротезування), психологічні послуги, безплатну освіту для полонених осіб та їхніх дітей, а також забезпечення житлом для тимчасового проживання після звільнення. 

Окрім цього, розробники докумена одним із пунктів унесли відстрочення платежів за зобов'язанням, звільнення від сплати податків і неустойки (штрафу, пені).
Право встановлювати факт належності до осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, відповідно до законопроекту, належатиме Міжвідомчій комісії. До її складу ввійдуть члени міністерств, правоохоронних органів та інших органів державної влади, а також представники національних і міжнародних організацій громадянського суспільства. Для обліку та ефективної обробки інформації про полонених буде запроваджений спеціальний реєстр -- електронна база даних. 

Як зазначила Оксана Коляда, у державному бюджеті на наступний рік уже закладені кошти на реалізацію програми соціальної підтримки для українських полонених та Їхніх сімей. Аби мати можливість ефективно використовувати ресурси, необхідно якомога швидше пройти процедуру створення необхідної законодавчої бази. 

Юлія Андряник.