Ми вже писали, що загадковий металевий стовпчик із цифрами «1224» знайшли в селі Рудка Володимирецького району Рівненщини. Ніхто з місцевих мешканців не може пояснити його призначення. Кажуть, аналогічний стовпчик був колись біля села Воронки; ще один такий бачили біля села Озеро. Дехто припускає, що це поштовий, межовий, або шляховий, інші стверджують, що це геодезичний знак.

Після публікації на нашому сайті  та у газеті «Голос України» цю інформацію поширили і у спільнотах соціальних мереж. Саме завдяки фаховим коментарям дописувачів вдалося відкрити загадку і визначити дві версії, які пояснюють походження і призначення артефакта.

Версія перша: геодезичний репер

Найпевніше, припускали більшість читачів, які трохи розбиралися у темі, це геодезичний репер (встановлений, напевно, ще за Польщі). І цитували пояснення з Вікіпедії, що на кожному репері повинна бути обов'язкова марка у формі диска, на яку нанесений індивідуальний номер.

Ці номери реперів заносяться в спеціальний журнал, який має знаходитися в органі місцевої влади. В журналі вказується адреса знаходження репера та відмітка про висоту закладення репера над рівнем моря. В Україні висоти реперів відраховують за Балтійською системою висот від Кронштадтського футштока.

Положення рівня води в різних океанах і морях різне, тому існують різні системи відліку (в Європі від рівня Середземного моря, у Східній Азії від рівня Тихого океану).

Репе?р (від фр. repère — «знак», «початкова точка»), реперна точка — в геодезії та маркшейдерії — закріплений на місцевості або в гірничій виробці геодезичний знак, пункт, що вказує висоту над рівнем моря даної точки земної поверхні чи шахти. Репер визначають нівелюванням. Як правило, закладається в ґрунт (репер ґрунтовий), в стінку кам'яної споруди (репер стінний або нівелірна марка), в підошву, стінку або покрівлю підготовчої гірничої виробки (репер у гірничій виробці). На реперах закріпляють металевий диск діаметром 5 сантиметрів (марку) з номером і зазначенням відомства.

Версія друга. Меліоративний репер

Інші дані – це меліоративний реперний знак, встановлений Польським бюро меліорації. Він свідчить про намір поляків проводити осушення боліт на Поліссі у першій третині минулого століття. Принаймні, такі дані розміщені на інформаційному стенді заповідника на сусідній Волині.

– Цей знак – скоріше меліоративного призначення, встановлений біля Черемського озера, – розповідає директор Озерецької школи Юрій Кравчук, – я його особисто бачив і сфотографував. На острові, серед прадавнього лісу, закопаний в землі польський меліоративний залізний знак. На ньому є абревіатура польського бюро з меліорації: МЕL РОL (меліора­ція Полісся), і викарбувано проектовану площу осушення – 1293 га.

– Раніше таких реперних знаків навіть коло Озерець було декілька, – ділиться Юрій Ростиславович, – але їх, певне, люди витягли і здали на металобрухт.

Наші читачі у коментарях пишуть, що також колись бачили такий знак у кількох метрах від річки в дубовому лісочку на дорозі в селі Кідри при переїзді через річку з боку села Озеро.

То все-таки – меліоративний знак?

Одні з найперших даних про болота сучасного заповідника у складі Пінських боліт наводяться у звітах Західної експедиції з осушення Полісся (1874-1902 рр.).

Поруч із селом Озерці, на Маневиччині, є Черемський природний заповідник, основним завданням якого є охорона та збереження природного стану водно-болотного угіддя. І там на території Черемського водно-болотного масиву, який колись був проточним озером, є такий само меліоративний знак.

Пізніше Черемське болото було об’єктом вивчення Польського бюро з меліорації (1929-1933 рр). У 1970-80-их р.р. на території, яка на сьогодні входить у заповідник, були проведені дослідження Українською лісотипологічною та Рівненською геологорозвідувальною експедиціями.

Утім, у Черемському заповіднику на одному із гребенів Еолової дюни ще льодовикової епохи встановлено також і геодезичний репер – відмітку про найвищу точку в заповіднику – 164 метри над рівнем Балтійського моря.

Про це повідомляється на сайті Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Точка відліку для меліораторів та геодезистів за Польщі

Отже, враховуючи, що наша частина Полісся до 70-х років минулого століття була краєм суцільних боліт, обидві версії реперів – і геодезичного, і меліоративного – мають право на життя. Можна припустити, що меліоративний знак у глухих куточках Полісся на початку минулого століття після перших геологічних експедицій слугував одночасно і геодезичною реперною точкою. Але чи справді він мав подвійне призначення – треба перевіряти у польських архівах.

Тож найпевніше, що це все таки був саме меліоративний реперний знак, по якому мали орієнтуватися у процесі осушення боліт. А цифри на ньому, вірогідно, – запланована осушувальна площа.

До речі, аналогічний знак польських меліораторів знайшли і в Цуманській пущі (Ківерцівський район на Волині), хоча чомусь підписали його на фото як геодезичний репер.

Сергій СКІБЧИК.

Володимирець Рівненської області.

Фото автора.