Завдяки порядній роботі влади та самовіддачі буковинських медиків вдається долати і коронавірус. Проте, життя щораз ставить нові завдання. Тому необхідно оперативно та якісно провести першочергові заходи з ліквідації наслідків повені, відновити найважливішу ушкоджену інфраструктуру. На що катастрофічно не вистачає коштів, а потужних лобістів у області на рівні уряду нема.

Знайти голову ОДА Сергія Осачука (на знімку) зараз дуже важко, постійно на об'єктах, що постраждали від великої води. Завжди поряд з людьми, будівельниками і рятувальниками, котрі проводять відновлювальні роботи. А за його словами, у Чернівецькій області підтоплено 43 населених пункти, 731 будинок та 712 підвалів. Затоплено 1 895 присадибних ділянок. Пошкоджено 916,85 га сільськогосподарських угідь. Довелося відселити 136 осіб, з них 42 дітей. Врятовано з підтоплених житлових будинків 69 осіб, з них 17 дітей.
"Також пошкоджено 10 ділянок автодоріг протяжністю 12,21 кілометра, 3,5 кілометра берегоукріплень та 17 мостів. Ускладнено або відсутнє автотранспортне сполучення з 6 населеними пунктами. Це з Довгопіллям, Конятином, Фошками, Стебнями, Лустуном Путильського району, хутором Серафинець Вижницького району.
Станом на 26 червня залишаються підтопленими 36 населених пунктів у 7 районах, Вижницький, Путильський, Кіцманський, Новоселицький, Сторожинецький, Глибоцький та Герцаївський, а також будинки і частково вулиці у Чернівцях.

Без електропостачання перебувають 6 населених пунктів, у 9 порушене газопостачання. Це у селах Карапчів, Вашківці, Вали, Бабине Вижницького району, Зеленів, Чортория, Кальнівці, Нижні Станівці і Брусниця Кіцманського району.

Також перелив з Пруту через дамбу підтопив 2 очисні галереї і 8 відстійників насосної станції "Біла" на площі близько 20 гектарів. Тривають аварійно-відновлювальні роботи із укріплення пошкоджених ділянок дамби № 15Б у селі Банилів та дамби № 21 у Вижниці", - розповідає голова Чернівецької ОДА. - Оперативно організовано підвезення води, продуктів харчування для населення у важкодоступні місця підтоплених населених пунктів. З подвірь та криниць відкачують воду.

Область починає підраховувати збитки

"Попередні збитки у Чернівецькій області склали: дамби та берегоукріплюючі споруди, що перебувають на балансі Держводагентства - 135,2 мільйона гривень. На невідкладні та першочергові заходи вже потрібно 58 мільйонів гривень. На відновлення доріг і мостів державного значення - 40,1 мільйона гривень, додаткового фінансування потребують роботи з будівництва моста у селі Маршинці Новоселицького району, який був повністю знищений повінню у 2008 році - 251 мільйон гривень. На відновлення доріг та мостів місцевого значення і комунальних доріг - 675,118 мільйонів гривень. Сільськогосподарським угіддям завдано шкоди на 74,358 мільйона гривень. На відновлення об'єктів соціальної сфери область потребує як мінімум 5,204 мільйона гривень. На відшкодування населенню, домогосподарства якого постраждали від повені, ще 187,1 мільйонів гривень. І це ще не остаточні цифри", - розповідає Сергій Осачук.

При тому, що у області не залишилося резервних грошей через витрати на боротьбу з пандемією коронавірусу, адже Буковина постраждала чи не найбільше від COVID-19. Так на 25 червня 2020 року обсяг коштів резервного фонду обласного бюджету становить 25,7 тисяч гривень, оскільки 5 мільйонів гривень використано на проведення заходів, пов'язаних із ліквідацією надзвичайної ситуації природного характеру, спричиненої поширенням коронавірусу. Наразі у Чернівецькій області - 4 631 зареєстрований випадок. Тому без державної підтримки виконати всі необхідні першочергові роботи з ліквідації наслідків потужного паводку, викликаного критичним підняттям рівня річок Черемош, Прут, Серет, Дністер у травні-червні, неможливо.

Через це керівництво Чернівецької облдержадміністрації змушене звернутися до уряду України з проханням розглянути питання щодо термінового фінансування першочергових  невідкладних заходів.

"За попередніми оцінками збитки через повінь щонайменше сягають 850 мільйонів гривень. Але ще далеко не все обраховане. Найбільше збитків у Путильському, Вижницькому та Кіцманському районах", - каже Сергій Осачук.

За словами заступника голови ОДА Олексія Бойка, котрий теж постійно на передовій боротьби зі стихією, найбільше грошей потрібно на відновлення доріг та мостів області. Лише на  відшкодування збитків людям, чиї будинки та угіддя затопило, вже потрібно понад 260 мільйонів гривень. Значних коштів потребує відновлення дамб і берегоукріплень, на яких роботи вже розпочалися.  Остаточну суму збитків встановлять після того, як повністю спаде вода, оскільки зараз частина господарств залишаються затопленими.

При цьому, наразі уряд виділив лише 30 мільйонів гривень для ліквідації наслідків паводків на Буковині. А також додатково профінансували Басейнове управління на відновлення дамб - 58 мільйонів. А на Буковині велика вода пошкодила 280 метрів дамб.

Чому Буковину мають за Попелюшку?

І це з 672 мільйонів гривень з Держрезерву, які Кабінет міністрів 25 червня вирішив виділити на Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку області. Попри те, що всі річки, які розлившись завдали шкоди населенню та об'єктам інфраструктури, розпочинають свої течії саме у Львівській та Івано-Франківській областях. А тому найбільша хвиля, доповнена гірськими потоками та річечками місцевого значення, котрі впадають у Прут, Дністер, Черемош, Серет вже у Чернівецькій області, затопила саме Буковину. Саме тут спостерігали найвищі рівні води. Багато шкоди гірським селам завдали і бурхливі селеві потоки з гір, котрі потім влилися у русла річок.

Напевно, через оперативну та чітку роботу чернівецької обласної влади на упередження можливих підтоплень та проривів дамб, укріплення мостів і берегів вдалося уникнути великої біди, зберегти людські життя та ключову інфраструктуру. Але це ніяк не означає, що кошти на відновлення зруйнованого і підтопленого Чернівецька область, котра витримала найбільший шквал води, що вийшла з берегів, має отримувати в останню чергу. Тим більше, що і на зараз рівні води у буковинських річках ще критичні, особливо у Дністрі, який ще може завдати біди прибережним селам, як, наприклад, Перебикивці та Рухотин у Хотинському районі, а також Дністровській ГЕС.

"При цьому, на даний час виявлено нові руйнування у селі Банилів на дамбі №3 довжиною 50 метрів та у селі Слобода – Банилів на дамбі № 9. Тут ділянка руйнування та переливу збільшилися до 200 і 50 метрів відповідно. Зараз у межах проблемних ділянок дамб №3, №5, №9 та №15Б проводяться аварійні роботи з укріплення пошкоджених місць пиломатеріалами", - розповідає голова ОДА.

Тому різниця між 480 мільйонами, виділеними Івано-Франківській області, і 30 мільйонами Чернівецькій виглядає некоректною.

До речі, гроші уряд розподілив таким чином:  480 мільйонів гривень – Івано-Франківській області, 30 мільйонів гривень – Чернівецькій області, 30 мільйонів гривень – Закарпатській області, 10 мільйонів гривень – Львівській області, 92 мільйонів гривень – Держводагентству, 30 мільйонів гривень – Держлісагентству.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль визнав, що фактично нинішнє затоплення перевершує масштаби 2008 року. Підтоплено 300 населених пунктів. За три дні випало до 70% місячної норми опадів, що спричинило потужні потоки, які на своєму шляху руйнували дамби, мости і переходи. Зокрема, Дністер розлився майже на 7 метрів. Про це прем'єр заявив 24 червня під час відвідин зон лиха.

ДСНС стверджує, що врятовано 358 людей, евакуйовано – 610 осіб. Авіацією транспортували 3 жінки, із них 2 породіллі, 3 малолітні дитини та 1 чоловіка. Евакуювали 55 транспортних засобів. Також у постраждалі регіони доставили 4 тонни харчів та 1,5 тонни питної води.

"Укрпошта" також мала проблеми з доставкою пенсій та кореспонденції у Чернівецькій області через розмиті дороги і затоплені ділянки. Але завдяки досвідченому керівництву очільника Чернівецької дирекції Ярослава Цюпака, на цей момент пенсія, на яку очікують літні люди, серед котрих багато постраджалих, доставляється. Це при тому, що залізничне сполучення з Чернівцями відсутнє, бурхливі потоки вимили насип з-під колії, і тепер та, у прямому змісті, висить у повітрі.

Вже зараз потрібно готуватися до нових паводків

До речі, у наступні роки, за твердженням вчених, ми спостерігатимемо періоди підвищеного заводнення і максимального стоку води у Карпатському регіоні. Катастрофічні паводки спостерігалися і в попередні століття і роки, зокрема у 1779, 1882, 1887, 1902, 1912, 1925, 1941, 1947, 1970, 1978, 1980, 1998, 2001, 2008 роках. Історично максимальний рівень на Пруті  спостерігався в червні 1969 року і сягав  близько 10 метрів над нулем поста.

"І тут одним зупиненням вирубки лісів не відбудешся. Потрібно постійно і ретельно займатися руслорегулюючими роботами, берегоукріпленням, будівництвом надійних мостів і захищених доріг високої якості", - переконаний голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук.

Свою каденцію нинішній керівник області розпочав саме з будівництва мостів через карпатські річки та доріг, у тому числі гірських, котрі з'єднають Буковину ще з низкою КПП на кордонах з Євросоюзом. А це перспектива отримати потужного закордонного інвестора та розвиток гірських територій, які сьогодні є депресивними. За цим створення нової інфраструктури, переробки і, відповідно, робочих місць, що дуже важливо для місцевого населення.

Але коронавірус нікуди не подівся

Ситуація з інфікуванням COVID-19 у Чернівецькій області йде, хоч і поволі, але на спад. Загнуздати пандемію у області, яку вона вразила найбільше в Україні, було викликом, у першу чергу її керівництву. І саме завдяки чіткій стратегії протидії вірусу, розробленій головою Чернівецької ОДА спільно з медиками, це вдалося зробити. Зараз Чернівецька область може давати майстер-класи іншим регіонам, котрі боряться з коронавірусом. Найперше, щодо організації системи тестування, яка на Буковині довела свою ефективність, стала швидкою і доступною процедурою. Спрацювало і мобільне розгортання лікарняних ліжок для прийому хворих у Чернівцях та районах, залучення кращих медичних кадрів на допомогу інфекціоністам.

Зараз вода у річках спадає, але з пандемією коронавірусу ще потрібно буде поборотися, паралельно проводячи відновлювальні роботи на затоплених територіях. Тому паводкові наради у кабінеті голови ОДА Сергія Осачука щільно чергуються з коронавірусними. Що поробиш, такі виклики спіткали колишнього університетського викладача на цій посаді. Та незважаючи на критику і протидію політичних опонентів, йому вдається уміло управляти областю, що відзначив і президент України Володимир Зеленський. Неупереджені буковинці раді, що потрібна людина опинилася біля керма у потрібний час.

Сергій СУЛИМА

Фото: автора, пресслужби ОДА та з вільних джерел без вказаних авторів