Останні кілька днів стрічки соцмереж жителів Сарненського району Рівненщини (інших також) заповнені закликами врятувати лебедів від морозів і голоду. Природоохоронці стверджують: таке волонтерство лише шкодить птахам.

Чим небезпечний порятунок лебедів, запитали у Михайла Франчука, завідувача науково-дослідного відділу Рівненського природного заповідника.

Михайло Франчук виділяє три моменти, які варто знати та пам'ятати кожному, перш ніж почати діяти.

Не втручатися в дику природу

- Це все природні процеси. Зимівля лебедів у наших широтах - нормальне явище. Кілька років поспіль зграї до 200 особин зупинялися на Вовчих горах. Цьогоріч - на Гребному. Можливо, це пов'язано із днопоглибленням каналу, відповідно, кращою харчовою базою. Ці птахи не мігрують на далекі відстані, вони кочують. Тож місцеві водойми - одна з точок їхнього кочування. Якщо вода замерзне, лебеді шукатимуть інші водойми чи полетять на південь. Наприклад, в акваторії техногенного походження, які не замерзають. Це місця, де заводи скидають теплі води, водойми-охолоджувачі теплових та атомних електростанцій. Саме тому на ставку Хмельницької АЕС можна побачити майже сотню особин.

Не рятувати птахів

- Лебеді не бояться холоду. Температура їхнього тіла 42 градуси. Є пір'я, що захищає від морозів. Окрім того, на лапах немає нервових закінчень, тобто вони не відчувають холоду, а кінцівки у них не повідмерзають.

Птахи зазвичай харчуються водяними рослинами. Завдяки довгій шиї вони здатні діставати їжу з чималої глибини. Водяних рослин вистачає в будь-якому ставку. Навіть якщо водойми замерзнуть, лебеді знайдуть собі їжу в полях - поїдають рапс чи іншу озимину. Тож голод їм не загрожує. А от підгодовування може бути небезпечним. По-перше, вони втрачають здатність добувати корм у дикій природі. Лебеді звикають до постійного джерела корму і можуть не відлетіти, коли це їм справді буде потрібно. По-друге, не варто годувати птахів хлібом, зерном теж небажано. Найкраще - сирі чи варені подрібнені овочі. По-третє, підгодовуючи лебедів, люди приваблюють інших звірів і хижаків. Тож такий "порятунок" може мати ще гірші наслідки.

Наостанок, рятуючи лебедів, пам'ятайте: це агресивний птах. Ударом крила він здатен зламати руку або й ногу людині.

Звертатися у відповідні служби

- Порятунку потребують лише поранені чи травмовані лебеді. Лише тоді їм потрібна допомога людини. Але замість того щоб лізти на кригу самотужки, довірте цю справу фахівцям. Зверніться у відповідні служби чи Рівненський природний заповідник.

Якщо взяли травмованого лебедя на перетримку, тримайте його у хліві чи іншому приміщенні, як домашню птицю. Годуйте овочами, доки птах зміцніє, а тоді випустіть на волю.

Спілкувалася Тетяна КОЛЯДИЧ.

Сарни Рівненської області.

Фото Василя СОСЮКА.