Напередодні журналістам пообіцяли розповісти про "результати розслідування резонансного кримінального провадження". Якого саме, з'ясувалося вже під час зустрічі. Ця тема добре відома і читачам "Голосу України": раніше ми не раз розповідали про те, як у Сумах продавали стадіон "Ювілейний". Двадцять років тому його будували всією областю, і це стало у 60 мільйонів гривень. За нинішніми цінами, об'єкт мав би коштувати щонайменше 300 мільйонів гривень, але продали його за 8 мільйонів 120 тисяч гривень. "Гільдія оцінювачів України", яка підрахувала вартість стадіону на замовлення Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання, визначила її у 325 мільйонів гривень.

У прокуратурі називають ще контрастніші числа: там вважають, що нині "Ювілейний" коштує 395 мільйонів гривень, тобто ціна його реалізації була занижена майже у 50 разів. Тож заступнику начальника Управління державної виконавчої служби в області, котрий здійснював оборудку, повідомлено про підозру: його зловживання повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, класифікує слідство, завдало істотної шкоди інтересам трудового колективу Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання, які перебувають під захистом закону.

Це підприємство накопичило найбільші в Україні борги із заробітної плати, але якби стадіон "Ювілейний" продали не за 8,1 мільйона гривень, а за 300 мільйонів, цих грошей вистачило б, щоб повністю розрахуватись із працівниками. Бо "Ювілейний" десять років тому придбало підприємство "Сумиспортінвест", котре входить до структури СМНВО, відтак що більше коштів виручили б за стадіон, то більше їх дісталося б машинобудівникам як повернену зарплату.

У прокуратурі повідомляють: перед поданням заявки на реалізацію частини майна Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання (тобто стадіону) державний виконавець не залучив до його оцінки спеціаліста, а визначив вартість об'єкта самостійно. Через це ТОВ "Північ Агро Сервіс" придбало "Ювілейний" за "смішну" ціну, а машинобудівникам повернули мінімум заборгованої зарплати. Бо 8,1 мільйона гривень - це насправді вартість не величезного майнового комплексу, а лише кількох квартир.

В управлінні Державної виконавчої служби на Сумщині відповідають: у діях їх працівника нічого незаконного не було. Він мав право оцінювати корпоративні права боржника, позаяк це передбачено законами України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і "Про виконавче провадження". У статтях 22 першого і 57 другого згадуваних вище законів зазначаються обставини, за яких у державного виконавця "розв'язуються руки" і він має право вчиняти так, як і вчинив.

Чому два компетентні правоохоронні відомства по-різному читають одні і ті само правові норми - питання риторичне. Спостерігаємо таке вже безліч разів, але підсумок завжди один: щоразу страждають інтереси учасників процесу, котрі перебувають у найнижчій частині "харчового ланцюжка". У нашому випадку це працівники Сумського машинобудівного об'єднання, котрим уже кілька років не віддають зароблених грошей. Хоча обидва закони встановлюють, що визначення вартості майна боржника здійснюється за ринковими цінами. При цьому для оцінки нерухомого майна державний виконавець був зобов'язаний залучити суб'єкта оціночної діяльності, тобто відповідного фахівця.

Станом на сьогодні роботодавець винен працівникам приблизно 200 мільйонів гривень. Цю суму можна вважати успішною, бо ще не так давно обліковувалось 300 мільйонів гривень. Але майна у машинобудівного об'єднання, на яке через борги накладено арешт, залишилося не так вже й багато: якщо все продаватимуть у десятки разів дешевше від прогнозованих сум, не вистачить навіть на повернення зарплати. А ще ж є безліч інших кредиторів.

Володимир ЧЕРНОВ.

Сумська область.

Фото з відкритих джерел.