Капітан Анатолій Верба

"Для яхтсменів усього світу кругосвітня подорож "Вітбред" (нині - The Ocean Race) - одна з головних і найпрестижніша подія у вітрильному світі, що об'єднує людей у любові до моря, прагненні швидкості, нових горизонтів і контрастів - від спеки тропіків до льодяних вітрів Південного океану. "Вітбред" - випробувальний полігон фізичних і психічних можливостей претендентів на перемогу в надмарафоні завдовжки 32 тисячі морських миль, перевірка конструкторських ідей, втілених в екстра-, супер-, ультралегких яхтах, у яких головний параметр - швидкість", - так з притаманною йому емоційністю писав капітан Анатолій Верба. Завдяки йому в історії цих всесвітньо відомих перегонів є єдина яхта, яка носить ім'я рідного міста свого капітана - української Одеси.

Анатолій Верба - яхтсмен-гонщик, багаторазовий переможець і призер вітрильних змагань на "Кубок Чорного моря", "Кубок Балтики", один з ініціаторів і лідерів проекту участі в навколосвітніх вітрильних перегонах "Вітбред" радянської яхти "Фазісі" в 1989-1990 роках і головна фігура створення та участі яхти "Одеса-200" в наступній "Вітбред" 1993-1994 років.

"Фазісі" фінішувала лише одинадцятою з 23 яхт-учасниць - це був хороший результат для команди, яка не мала досвіду океанських переходів під вітрилами. Рятувати становище взявся Анатолій Верба, який займав позицію найбільш авторитетного лідера всіх етапів розкрутки, підготовки, будівництва й участі яхти "Фазісі" в "Вітбред" і мав за плечима призи й перемоги на Чорному та Балтійському морях.

Престиж Одеси для одесита значить дуже багато! І Верба вирішує, що його човен, який візьме участь у "Вітбред" 1993-1994 років, називатиметься "Одеса". Фініш наступної кругосвітньої подорожі планувався на літо 1994-го - рік 200-ліття міста. Так до назви додалося ювілейне число "200".

Заявка на участь яхти "Одеса-200" у кругосвітніх перегонах "Вітбред" 1993-1994 років була прийнята за № 1 - набагато раніше від інших претендентів. Лідер конструкторської групи, яка проектувала "Фазісі", Ігор Сіденко в стислі терміни випустив креслення яхти. Було підписано контракт на будівництво корпусу.

А далі був серпень 1991-го... Величезна країна розвалювалася, руйнувалися плани, розривалися домовленості про спонсорування проекту й катастрофічно зсувалися плани будівництва яхти. Виникли проблеми і з схваленням проектної документації яхти Американським бюро судноплавства (ABS), яке мало інспектувати флот "Вітбред". Інспектори, пам'ятаючи про "небезпечні" інноваційності "Фазісі", зробили все від них залежне, щоб погіршити конструкцію її співвітчизниці - "Одеси-200". Ігор Сіденко на вимогу інспекторів ABS вніс у проект більш як сотню змін, що не покращували її.

Наскільки важко було вижити цьому проекту, каже проста статистика: бюджет одеської яхти був у п'ять-шість разів менший від бюджетів призерів гонки. З 94 синдикатів, які оголосили про підготовку до "Вітбред" у 1991 році, на старт у 1993-му змогли вийти тільки 15. Але "Одеса-200" увійшла до їхньго числа. Це було вже не диво, а результат трирічних виснажливих достартових "перегонів" капітана і його екіпажу, перегонів, після яких кругосвітня подорож сприймалася ними як "прогулянка під вітрилом".

Після першого етапу капітану Вербі надійшла пропозиція від однієї з британських газет - вирішити фінансові проблеми проекту на всі наступні етапи перегонів в обмін на зміну назви яхти. Але Верба відповів відмовою: "Ми три роки працювали з думкою, що яхта називатиметься "Одеса", ми обіцяли це одеситами, ми не можемо обіцянку порушити!".

І "Одеса-200" пішла в Південний океан, де і вище, і нижче ватерлінії +5, без опалювального обладнання і з мінімальним запасом продовольства. Проте яхта пройшла всі етапи перегонів, замкнула навколосвітню подорож і перетнула фінішну лінію в Саутгемптоні.

Завдяки участі "Одеса-200" у кругосвітніх перегонах сотні тисяч людей в Англії, в обох Америках, Австралії, Новій Зеландії заговорили про наше місто, дивуючись стійкості і цілеспрямованості його синів.

Після повернення на Батьківщину яхта взяла участь у святкуванні 200-річчя Одеси... А потім свої претензії висунули кредитори, які оплачували пошиття вітрил на останні три із шести етапів "Вітбред" - тодішня міськрада не знайшла 70 тисяч доларів для того, щоб повернути борг за яхту, що коштувала більш як мільйон, і залишити її в Одесі. У грудні 1995 року капітан Анатолій Верба востаннє став за штурвал свого дітища і, як того вимагав кредитор, відігнав яхту в Атакьой-марину - фасадну яхтову гавань Стамбула. Трохи пізніше видання № 1 яхтового світу - англійський журнал Yachting World писав: "...Справжньою окрасою Атакьой-марини є гоночна яхта "Одеса-200".

Нині заснована Анатолієм Вербою "Асоціація одеських яхтсменів "Одеса-200" і благодійний фонд "Культурної і природної спадщини" виступають за повернення до Одеси яхт "Фазісі" і "Одеса-200", побудованих руками її синів, а також за увічнення імені яхтового капітана Анатолія Верби. Адже відтоді, з 1994 року, жодна яхта з України більше не намагалася підкорити навколосвітню подорож.

В'ячеслав ВОРОНКОВ.
Одеська область.