Робота є однією з тих робіт митця, що переконують в безмежній любові до України, яку автору вдалося пронести через все своє життя, дочекавшись Незалежності Української держави. Своєрідною одою цій події стало написання ним цілої низки робіт: "Останні вірші Кобзаря" (1989), "Ще не вмерла Україна" (1993), "Козацька засідка" (1995), і нарешті "Смерть Івана Мазепи" (1997-1998).

На полотні гетьман зображений зовсім кволим, поруч - найближче оточення відданих йому людей. На передньому плані - літописець гетьмана та невеликий столик, на якому розміщується символ української держави - булава. Робота передає трагічність моменту, художник прагне силою емоцій і фарб передати відчуття великої втрати для української нації, передає глядачу відчуття доленосної події, коли гетьман роздає останні вказівки, які стали в майбутньому підґрунтям для подальшої боротьби за незалежну Українську державу.

Довідково

Видатний політичний і військовий лідер України Іван Мазепа (1639-1709) - поступово займає достойне місце в пантеоні українських героїв-борців за Незалежність. На початку XVIII століття саме за його гетьманування Україна отримала шанс вийти з-під московського впливу. Після поразки в Полтавській битві (1709) гетьман знайшов притулок у молдавському князівстві, місті Бендери, що належало Османській імперії. Там він і відійшов у засвіти 21/22 вересня 1709 року.

За матеріалами Вікіпедії, Мазепа був згодом перепохований у Галаці (нині Румунія). А через два роки після руйнування могили гетьмана османами, козаки перепоховали його тіло.

Микола ПРАВДА,
старший науковий співробітник відділу туристично-краєзнавчої та інформаційної роботи Музею мистецтв.