— Унаслідок використання гідролокаторів (сонарів) створюються потужні звуки, які негативно впливають на здоров'я тварин: дельфіни потрапляють у зону опромінення навігаційних приладів суден, що виводить з ладу їхні органи навігації та ехолокації, вони дістають потужну акустичну травму. Страждають дельфіни також і від потужних вибухів під час бомбардування моря. При ураженні органів навігації та слуху дельфіни не можуть застосувати ехолокацію, тобто вони стають фактично сліпими. Втративши орієнтацію, тварини втрачають акустичний контроль за середовищем. "Сліпі" дельфіни перебувають у стресі та паніці, не можуть орієнтуватися у просторі. В результаті вони потрапляють на всілякі перешкоди, зокрема й міни. І головне – такі "паралізовані" дельфіни не можуть упіймати рибу і швидко виснажуються. Ослаблені від удару гідролокаторів, «сліпі», у стресовому стані, вони різко втрачають імунітет і стають об'єктом автономного зараження збудниками інфекцій, віруси яких живуть постійно. Це насамперед характерний для дельфінів вірус – морбілівірус», — пояснює науковець.

Еколог стверджує, що знайти та порахувати загальну кількість усіх викинутих морем дельфінів практично неможливо.

В'ячеслав ВОРОНКОВ.