Знімок з торішньої церемонії відкриття руху пасажирського потягу до Румунії.

Завдяки  моїм публікаціям на сторінках газети «Голос України» (2 березня 2002 р., 13 липня 2011 p., 16 листопада 2012 p., 31 травня 2013 p., 18 лютого 2014, 18 травня 2019 р. та інших) і в соціальних мережах) торік 17 січня за участі керівників Мінінфрастуктури України, «Укрзалізниці», Закарпатської облдержадміністрації, румунського повіту Марамуреш урочисто в Рахові і на румунській залізничній станції Валя Вишеулуй після майже двадцятирічної перерви, - знову було відкрито рух пасажирського потягу до Румунії. Його маршрут: Рахів – Валя Вишеулуй (див. «Голос України» за 10 січня минулого року).

Отже, нарешті багаторічна мрія горян здійснилася. «Укрзалізниця» за кілька місяців виконала фантастичні обсяги робіт з капітального ремонту 19,2 км колії на дистанції Рахів – держкордон та 1,4 км колії на перегоні Тересва – держкордон. Відремонтовано також 120 штучних споруд, 26 мостів, 42 підпірні стінки, один тунель та інші залізничні об’єкти на загальну суму понад 155 млн грн.

Під час інтерв’ю телеканалам на церемонії відкриття руху цього потягу на моє зауваження, що потяг за маршрутом «Рахів – Валя Вишеулуй» стане не рентабельним і через два-три місяці й перестане  їздити,  – керівництво «Укрзалізниці» розповідало учасникам урочистостей, що це тимчасовий варіант, і що найближчим часом цей потяг буде їздити за маршрутом «Львів – Сігету Мармацієй».  І що незабаром буде запущено новий, теж дуже важливий маршрут потягу «Чернівці – Івано-Франківськ – Рахів – Сігету Мармацієй – Ужгород».

Крім того, йшлося про те, що відновлення руху потягів на дільниці Рахів – держкордон – Румунія – держкордон – Тересва дозволить диверсифікувати ризики, які виникають при пошкодженні об’єктів критичної інфраструктури на гірських дільницях, отримати додатковий пункт переходу з Румунією (пропускною здатністю 120 вагонів на добу), що дозволить розвантажити пункти переходу «Вадул – Сірет» і «Дяково» тощо.

Офіційним гостям роздали картосхеми цих маршрутів. А керівництво управління пасажирських перевезень навіть пообіцяло взяти мене буквально найближчими тижнями на тестовий рейс потягу з Рахова до Ужгорода…

…З того часу минуло майже півтора року. Так, як я і передбачав, потяг «Рахів – Валя Вишеулуй» перестав буквально за кілька місяців їздити як не рентабельний. А про новий маршрут загалом забули.

Цими днями я поцікавився у Володимира Любка, який відповідає в «Укрзалізниці» за організацію пасажирський перевезень і який обіцяв взяти мене на тестовий проїзд до Ужгорода, – чому не їздять обіцяні потяги?

Відповідь просто розчаровує. З’ясувалося, щось іще не допрацювали румунські залізничники (хоча у засобах масової інформації та соціальних мережах була інформація про їхню успішну роботу).

А в «Укрзалізниці», виявляється, не вистачає рухомого складу та є важливіші напрямки. І, звичайно, нерентабельність маршруту «Рахів – Валя Вишеулуй.

Тож виходить, що 155 млн грн під час війни викинуто на вітер?!.

У цьому контексті варто нагадати, що «Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат», яку схвалено, до речі, у Рахові, 25 років тому на міжнародній науково-практичній конференції «Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку», зобов’язує країни-підписанти проводити політику планування сталого розвитку транспорту та інфраструктури. Але, наголошую, з урахуванням особливостей гірського довкілля, необхідності охорони вразливих територій, зокрема регіонів, багатих на біорізноманіття, територій, на яких знаходяться міграційні шляхи, або тих, що мають міжнародне значення, охорону біологічного різноманіття та ландшафтів, а також тих територій, що мають особливе значення для туризму. І що «сторони співпрацюють щодо розробки сталої транспортної політики, яка забезпечує переваги мобільності та доступу в Карпатах, водночас зменшуючи негативний вплив на здоров’я людей, ландшафти, рослини, тварин та їхні середовища існування»…

Тому розвиток залізничного транспорту у Карпатах є найменш екологічно шкідливим та найбільше відповідає вимогам Карпатської конвенції.

Федір ГАМОР,

головний редактор журналу «Зелені Карпати», заступник директора Карпатського біосферного заповідника, професор.

Рахів, Закарпатська область.

Фото надане автором.