Укр | Рус
Військово-медичний персонал та пацієнти відзначили 78-у річницю створення Рівненського гарнізонного госпіталю У фойє Закарпатської облдержадміністрації розгорнута виставка до Дня Гідності та Свободи Через брак вагонів закарпатські дорожники імпортують готовий асфальт із Румунії… Уряд планує розширити програму <<Доступні ліки>> Біля Дошки Пам’яті Героям Небесної Сотні та Воїнам-Героям у Рівному запалили лампадки Розпочався офіційний візит делегації народних депутатів Верховної Ради України в Республіку Македонія Розслідування злочинів режиму В.Януковича (інфографіка) Відбулася презентація Комунікаційної стратегії Верховної Ради України на 2017-2021 роки Командир батареї <<воює>> за землю Виручене за смаколики піде на благодійність Ось чому село назвали Сирниками Підпільний госпіталь діяв, можна сказати, під вікнами президентської адміністрації Найбільший попит в іноземців має українська продукція так званої здорової групи Роман Сущенко, якого вже більше року незаконно утримують в РФ, надіслав нові малюнки з <<Лефортово>> ЄС запровадив санкції проти <<губернатора>> Севастополя
загрузка...
Голосування
Який, на вашу думку, найбільш помітний наслідок Євромайдану?

Голосувати
На головну
13:29       21.11.2017

1000 днів пекла, безпорадності та відчаю…

Військовослужбовці 3-го полку спецпризначення старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков потрапили в полон 16 лютого 2015 року, під час виконання складного бойового завдання в районі Дебальцевого. Військові супроводжували колону, їхній загін потрапив у засідку, кілька чоловік загинуло, кілька були поранені, інших взяли у полон. Наразі обох кропивницьких спецпризначенців утримують в макіївській колонії.

Мирна хода, приурочена до 1000 днів перебування у полоні кадрових військових 3-го окремого полку спеціального призначення старшини Сергія Глондара та сержанта Олександра Корінькова відбулася в Кропивницькому (11 листопада).

 

Кількасот учасників акції пройшли центральною вулицею міста, від монумента Янгол-охоронець України до площі Героїв Майдану, з плакатами на підтримку і з вимогами звільнення полонених військових. Рідні, побратими, волонтери та небайдужі кропивничани вийшли на мирну акцію, аби вкотре нагадати керівництву країни, що на окупованих територіях полонені щодня чекають повернення додому.

 

Катерина Глондар і Юлія Корінькова -- дружини спецназівців, кадрових військових, які стали заручниками так званої «ДНР» -- щосили добиваються звільнення чоловіків. Історія боротьби за рідних людей має стати прикладом для деяких державних чиновників.

 

У квітні 2016-го обидві жінки разом з іншими родичами полонених пікетували російське посольство в Києві, перекривали Повітрофлотський проспект, закликаючи повернути їхніх чоловіків, синів, братів додому.

 

У травні того самого року Катерина і Юлія вимагали зустрічі з Президентом України Петром Порошенком. Жінки хотіли привернути увагу до долі їхніх чоловіків, які вже 451 день перебували в полоні бойовиків ДНР. А на 501-й день від початку полону українських військових перевели з будівлі СБУ до СІЗО. І з хлопцями було втрачено зв’язок.

 

У листопаді минулого року українська сторона в Мінську звернулася до переговірників «нормандського формату» з пропозицією дати доручення гуманітарній групі до Різдва 2017 року ухвалити рішення стосовно дати звільнення заручників, серед яких -- кропивницькі спецпризначенці.

 

А вже під час другої прес-конференції, що відбулася 25 травня 2016 року в приміщенні ГО «Громадська варта», Юлія і Катерина заявили про своє переконання, що ніяких дій з боку влади стосовно визволення їхніх чоловіків з полону терористів держава не зробила. Жінки просили допомоги в міжнародних організацій.

 

10 червня під час акції «Stop Putin Stop WAR in Ukraine» на центральній площі міста жінки полонених спецпризначенців Катерина Глондар і Юлія Корінькова збирали підписи під листом до Президента України Петра Порошенка.

 

У червні 2016-го на вулицях Кропивницького з’явилися бігборди з фотографіями полонених спецпризначенців.

 

На початку цього року до всесвітньої акції спротиву кремлівській агресії «Стоп Путін! Стоп війна!» долучилися українські міста. У Львів з’їхалися родичі полонених із Західної та Центральної України, колишні бранці бойовиків та бійці АТО. Кропивничанки у Львові звернулися до лідерів міжнародних об’єднань, аби повернути полонених додому.

 

У травні цього року дружина полоненого кропивницького спецпризначенця Сергія Глондара Катерина та рідні інших українських заручників закликали європейців тиснути на Путіна та бойовиків, адже без тиску світової спільноти на Росію питання їхнього звільнення так і буксуватиме. Тоді ж кропивничани запустили в небо символічні палаючі ліхтарики на знак підтримки полонених військовослужбовців.

 

12 липня у Києві біля посольств країн «нормандської четвірки» родичі кропивницьких спецпризначенців, які понад три роки перебувають у полоні, вимагають від посадовців припинити пусті балачки й нарешті зайнятися реальними і дієвими кроками для звільненням військових.

 

«Те, що ми сьогодні тут, свідчить про продовження боротьби, -- зауважила дружина Сергія Глондара Катерина під час ходи в Кропивницькому. -- За цей час ми оббили чимало порогів та обстукали безліч дверей, щоб побачити наших чоловіків на волі. На сьогодні їхній термін перебування в полоні просто критичний. Дуже сподіваюся, що моя мрія і мрія наших дітей про волю їхнього батька здійсниться вже на ці новорічні свята».

 

Юлія Корінькова наголошує, що на окупованому Донбасі в неволі перебувають щонайменше 155 осіб, і навіть міжнародні організації не можуть отримати до них доступ. За її словами, питання про звільнення полонених має бути відокремлене від політики і перенесене в гуманітарну площину, а ініціатором зрушень має стати держава.

 

«Ніхто не знає, через які катування та емоційні знущання проходять наші чоловіки, яких ще два роки тому за Мінськими домовленостями мали звільнити. Поки шляхів вирішення проблеми не видно, і немає тої опори, на яку можна розраховувати. Європейський Союз не допоможе. Першою має клопотатися держава, а цією справою мають займатися ті люди, для яких життя -- найвища цінність. Наші чоловіки стали на захист країни ціною свого життя, залишившись при цьому безпомічними і безпорадними. І досі вони перебувають заручниками Мінських домовленостей і Кремля».

 

Під час акції на площі Героїв Майдану, на знак підтримки військових та нагадування керівництву країни про полонених, кропивничани підняли руки з листівками й утворили слово «ВОЛЮ».

 

Акцію за звільнення полонених провела під адміністрацією Президента України в цей день сестра Сергія Глондара Людмила.

 

Володимир ДЕДЕЙ.

Фото автора.

 

Голос України