Укр | Рус
Футбол. Франція – чемпіон світу! Впала на джипі з 60 метрів й вижила - історія порятунку Теніс. Джокович виграв Вімблдон Президент побажав металургам достатку та нових трудових звершень Музиканти закликають урятувати від закриття коледж кобзарського мистецтва Фестивалили навколо вільхи Вчені розібралися, чому в Австралії <<сп'яніли>> кенгуру Небезпечні гойдалки: Супрун просить батьків перевіряти дитячі майданчики Британський міністр пішов у відставку через секс-скандал Прем'єр Чехії назвав прохання прихистити мігрантів <<шляхом до пекла>> Дністровському регіональному ландшафтному парку — чверть віку Український фільм переміг на кінофестивалі у Вірменії Грузинський парламент затвердив новий уряд <<Кримського диверсанта>> Панова етапуватимуть до РФ - правозахисники Принци відмовилися зустрічатися з Трампом - ЗМІ
Загрузка...
Голосування
Чи вірите ви, що оновлення складу ЦВК дасть змогу прозоро провести чергові вибори?

Голосувати
На головну
16:16       12.07.2018

Як схожа на кріп отруйна рослина може наробити лиха

Як схожа на кріп отруйна рослина може наробити лиха

На Волині від борщівника цього року вже постраждало шестеро людей. А раніше вважали, що ця рослина підніме сільське господарство...
 

Той, хто чув про таку підступну рослину як борщівник, яка у час цвітіння нагадує гігантський кріп, — оминає її десятою дорогою. А хто ж не чув — може добряче від неї постраждати, адже сік борщівника позбавляє людину захисту від ультрафіолету, що дає дуже сильні опіки на сонці. На велику прикрість, така халепа сталася із випусковим редактором Укрінформу Віктором Жоваником, який допомагав батькам на Сумщині викорчовувати бур'яни і натрапив на борщівник. Не звертаючи уваги на незначні почервоніння на тілі, наш колега ще з тиждень ходив на роботу, а провівши вихідні під сонцем — отримав дуже сильне ураження шкіри. Наразі він проходить лікування в одній із київських лікарень, і увесь колектив бажає йому якнайшвидшого одужання, та водночас через цей інцидент Укрінформ вирішив дізнатися детальніше, у чому підступність цієї рослини та чи можна її викоренити, адже люди в Україні наражаються на неї уже багато років.

 

Історія одного опіку: не менше тижня в лікарні, півроку — на оновлення шкіри

 

Борщівник виростає до трьох метрів заввишки, має велике листя, що нагадує розсічений лопух, а його квіти мають форму парасольки. Рослина виділяє коричневий сік, який і є отруйним для людини. Пан Віктор розповідає, що хоча через деякий час відчув, як пекла шкіра на руках, та вважав, що це від кропиви або ж мурах. “Через тиждень все почало загоюватися, але на вихідних я пішов з сім'єю на пікнік, і ввечері того ж дня обидві руки напухли, шкіра пекла і пульсувала, утворилися пухирі завбільшки як виноградини. У травмпункті сказали, що опіки дуже серйозні, тому лікуватися потрібно лише в стаціонарі”, – каже Віктор Жованик. Це, як розповідає наш колега – складний процес.

 

Так виглядають опіки від борщівника після потрапляння на сонце

Так виглядають опіки від борщівника після потрапляння на сонце

 

Спершу пухирі, які утворилися внаслідок опіку, розрізають, щоб там не накопичувалася рідина, а шкіру обробляють і туго забинтовують. Після цього — перев'язки, мазі, крапельниці, таблетки. “Мені поставили діагноз: контактний алергійний дерматит, тобто запалення шкіри, і потрібно ретельно дотримуватися всіх рекомендацій лікарів, бо це запалення може перейти і на неушкоджені ділянки шкіри”, – говорить пан Віктор. Зараз нашому колезі вже краще, він говорить, що сподівається за тиждень виписатися з лікарні, але додає, що уражена опіками шкіра зможе відновитися десь через півроку.

 

Лікарі ж тим часом попереджують: якщо сік борщівника потрапив на шкіру, то потрібно ретельно промити ці ділянки і постаратися не потрапляти під прямі сонячні промені упродовж 2-3 днів. Якщо ж опік утворився – варто одразу звернутися по медичну допомогу. Лікар-алерголог Київського міського алергологічного центру Олена Бачинська говорить, що з випадками опіків чи алергічних реакцій від рослин пацієнти звертаються нечасто – у літній період кілька таких звернень на місяць. “Якщо виникла невеличка місцева реакція через контакт з якоюсь рослиною, то людина просто може випити антигістамінну таблетку – й усе пройде. Якщо ж реакція сильна, спостерігається інтоксикація організму – до лікаря треба йти негайно”, – каже Олена Бачинська.

 

Борщівник мав підняти на ноги сільське господарство СРСР

 

Через нашестя небезпечного борщівника нині особливо страждає Волинська область – цього року в лікарню з опіками від борщівника вже потрапили 6 волинян, про що повідомляє ВолиньPost. Як ми тепер знаємо, росте він і на Сумщині, а також, за словами колег, вздовж доріг Київської області. Та найбільше борщівник поширений у західних регіонах, а також на Поліссі. Росте він переважно у зволожених місцях: на берегах річок та в заплавних лісах, а також на луках, вздовж доріг і залізниць. Укрінформ вирішив поцікавитися у біологів, а як же ця отруйна рослина потрапила в Україну, адже про неї стало відомо лише у часи Радянського Союзу.

 

Мирослав Шевера, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Мирослав Шевера, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України

 

Як розповідає Мирослав Шевера, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, на території України поширені два отруйні види цієї рослини: борщівник Сосновського і борщівник Мантегацці, обидва походять з Кавказу. Борщівник Сосновського з'явився в Україні в 1949 році, його завезли з Кабардино-Балкарії (північний Кавказ) і спочатку висіяли в ботсаду ім. Гришка. “Згодом його стали культивувати на різних сільськогосподарських станціях, зокрема в 60-х роках на Закарпатті. Це була велика програма з підвищення врожайності, за якою борщівник використовувався як зелене добриво”, – розповідає Мирослав Шевера.

 

Наприкінці ж 70-х років радянські вчені знайшли борщівнику іще одне застосування - як добавку до корму худоби, і знову почалося його активне вирощування у західних регіонах. “Але буквально за кілька років там помітили, що корови його не дуже полюбляють, а в їхньому молоці з'явився гіркий присмак, тому з часом його перестали використовувати з такою метою”, – каже науковець. Інший вид, борщівник Мантегацці, був завезений в Україну у 1927 році, а саме – в Осьмолодське лісництво, що на Івано-Франківщині, але в якості декоративної рослини. Та згодом обидва види знайшли у здичавілому стані: Сосновського – у 80-х роках, Мантегацці – у 60-х роках. Мирослав Шевера говорить, що поки існували колгоспи і радгоспи, доти поширення цих рослин контролювалося, та з їхнім занепадом рослина стала поширюватися Україною швидкими темпами.

 

Позбутися небезпечної рослини можна за кілька років, було б бажання

 

Борщівник вважається агресивною рослиною, або ж, як кажуть науковці, інвазійною, тобто становить загрозу для флори і фауни. Він формує колонії, які займають десятки квадратних метрів, дуже швидко росте, має тривалий період цвітіння і велику кількість насіння. Крім того борщівник може самозапилюватися і дуже схильний до гібридизації. Усі ці властивості дозволяють йому дуже активно поширюватися територією. Але при цьому Мирослав Шевера говорить, що позбутися цієї агресивної рослини не просто, але можна, якщо поставити це за мету: “Ефективною боротьбою з борщівником буде як мінімум 3-4 роки його скошування ще до утворення насіння, а також видалення кореневища. У місцях масового поширення рослин – ще й зорювання. Щоправда в ґрунті залишається багато насіння, яке до десяти років може зберігати здатність до проростання, тож треба пильно слідкувати за ділянками, де він зростав. Кілька років тому в Ужгороді була спеціальна міська програма, за якою борщівник активно викошували, і тепер його там значно менше”.

 

Взагалі ж в Україні боротьба із борщівником належить до компетенції міських, селищних, сільських голів, які повинні домогтися від власників земельних ділянок, де росте борщівник, його знищення. Про це йдеться у статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельному Кодексі України.

 

Взагалі ж у всій цій історії появи борщівника на наших теренах без відповіді залишається одне питання: як можна було завозити невідому рослину до країни, не дізнавшись попередньо про таку її шкоду? Можливо, цим ми маємо “завдячувати” радянському селекціонеру Петру Вавілову, який у 1940-х роках переконав тодішнє керівництво у користі борщівника та захистив дисертацію: рослина нібито мала підняти виснажене війною сільське господарство. Мирослав Шевера говорить, що точної відповіді на це запитання у науковців наразі немає, але наголошує, що перед початком вирощування рослини, не притаманної регіону, науковцям треба пам'ятати про два основні підходи: аналіз впливу цієї рослини на природу і людину, а також вивчення фактів, чи не наробила ця рослина шкоди в інших країнах.

 

Юлія Горбань, Київ

 

P.S. Укрінформ вирішив нагадати іще про 7 рослин, які розповсюджені на нашій території та становлять небезпеку для здоров'я людини

 

Дурман звичайний // Фото: Вікіпедія

Дурман звичайний // Фото: Вікіпедія

 

Дурман звичайний росте у сирих місцях, біля доріг, житлових будинків. Рослина має великі білі квіти у вигляді труб і велике листя, проте особливо отруйне насіння дурману.

 

Отруєння можна виявити за такими ознаками: розширені зіниці, внутрішньоочний тиск, прискорене серцебиття, блювота, головний біль. Якщо після потрапляння рослини в шлунок випити води, то в роті з'явиться неприємний смак.

 

Беладонна

Беладонна

 

 

Беладонна зростає на узліссях, біля річок, а також полюбляє рости в букових та дубових лісах. Рослина має високі стебла і багато відгалужень, але привабливими для людей можуть стати плоди, що схожі на маленькі ягоди вишні і навіть солодкі на смак.

 

Перші ознаки отруєння беладонною з'являються упродовж 20 хвилин. У людини хрипить голос, пересихає горло, частішає серцебиття, розширюються зіниці. Отруєння може мати летальні наслідки, зокрема параліч легенів або судинну недостатність.

 

Амброзія полинолиста

Амброзія полинолиста

 

Амброзія полинолиста росте в садах, городах, на узбіччях доріг, пасовищах, пустирях. Рослина, що зовні нагадує полин чи коноплю, виробляє отруйний пилок.

 

У період цвітіння, коли концентрація пилку досягає свого піку, амброзія може викликати алергію. Кількох крупинок пилку цілком достатньо, щоб з'явилося запалення очей, утруднене дихання, сльозоточивість очей, а при особливо великих дозах - кон'юнктивіт.

 

Блекота чорна

Блекота чорна

 

Блекота чорна росте біля доріг або житлових будинків, на полях. Рослина відрізняється дуже неприємним запахом, виростає до півтора метра заввишки, має липке листя і великі квіти брудно-білого або жовтуватого кольору з ворсинками.

 

Отруїтися цією рослиною можна, спробувавши насіння або молоді паростки. Ознаки отруєння з'являються вже за 10-20 хвилин: пересихає в роті, починається хрипота, червоніє шкіра, збільшуються зіниці. При складних випадках людина може знепритомніти або навіть впасти в кому.

 

Болиголов плямистий

Болиголов плямистий

 

Болиголов плямистий росте на пустирях, біля доріг, на городах, лісових галявинах, луках. Також його можна зустріти на звалищах та біля залізниць. Листя молодої рослини схожі на моркву, петрушку або кріп, тому її можна не розпізнати. Суцвіття за формою схоже на парасольку, і складається з безлічі дрібних квіток.

 

У такій псевдопетрушці міститься рідкий алкалоїд коніїн, який і викликає отруєння. У людини виникає головний біль і запаморочення, підвищується тиск, можливі прискорене серцебиття, нудота. Також розширюються зіниці, шкіра блідне, стає складно ковтати, з'являються судоми і навіть висхідний параліч. Існує ризик померти від задухи, а в результаті контакту рослини зі шкірою з'являється дерматит.

 

Віх отруйний або цикута

Віх отруйний, або цикута

 

Віх отруйний, або цикута, росте на заплавних луках, біля річок та озер. Має розгалужене стебло, двопере і трьохпере листя, а влітку на ньому з'являються білі маленькі квіти, що утворюють парасольку.

 

Якщо віх потрапив у шлунок, упродовж 20 хвилин виявляються перші ознаки отруєння – пронос і блювота. Також серед симптомів – підвищене слиновиділення, біль у животі і напади, які можуть призвести до смерті.

 

Аконіт або борець

Аконіт, або борець

 

Аконіт, або борець, росте на берегах річок, гірських луках і навіть біля доріг, головне – на вологому ґрунті. Має округле листя і квіти темно-синього або фіолетового кольору та росте кущами.

 

Аконіт містить отруйний алкалоїд – аконітин, який при контакті зі шкірою викликає свербіж, а якщо він потрапить до ротової порожнини, то викликає біль та опіки. Після контакту з рослиною швидко погіршується стан – дихання спочатку частішає, а потім уповільнюється, може бути запаморочення, параліч м'язів, зниження температури і озноб, мимовільне сечовипускання. Для летального результату достатньо всього двох міліграмів аконітину.

 

Підготувала Мар’яна Рябченюк

 

Укрінформ