На знімку: чернівецькі очільники гостинно зустрічають борт з Німеччини в румунській Сучаві.

Кордони з Євросоюзом стрімко стираються. Про це свідчать останні події за участю очільників Чернівецької області. Днями керівництво облради та облдержадміністрації було присутнє на запуску широко розрекламованого у буковинських ЗМІ відкритті авіарейсу до німецького Меніґема з румунської Сучави.

Як заявив голова Чернівецької облради Іван Мунтян, він мав особливу мету перебування там. Вишукуючи передумови, аби розпочати за їхнім прикладом перемовини про відкриття подібного рейсу із Чернівців.

"Привітав учасників події, а також присутнього на святі колишнього президента Генеральної ради округу Швабія Юргена Райхерта, за депутатського сприяння якого цей рейс став можливим. Обговорили успішні європейські приклади розвитку туризму – як завдяки розбудові інфраструктури, так і завдяки поштовху представників діаспори до їхньої самоідентифікації. Тож імовірне майбутнє авіасполучення з Чернівцями дасть нові можливості в цілому охопити Буковину, створить зручності для інвесторів", – зазначив посадовець.

Доки наші владники з помпою запускають з чужих міст чужі літаки, чернівецьке летовище перебуває в перманентно аварійному стані. Жодна з влад не змогла дати раду зі злітно-посадковою смугою. Великі літаки, яким прутська галька, що відлітала зі зліпленої наспіх настоятелем Банченського монастиря Лонгіном перед прильотом Алєксія злітної смуги потрапляла в турбіни, відмовилися літати навідріз. На свій страх і ризик аеропорт ще відправляє одинокий літак до Києва та забезпечує здійснення сезонних рейсів у Італію для заробітчан і в Анталію для відпочивальників. Але нещодавно літак з Італії був змушений кружляти над Чернівцями, поки обслуга аеропорту ловила на злітній смузі собаку із сусіднього села.

Свого часу обласна рада передала чернівецьке летовище міській раді. Це було мудре і виважене рішення передати аеропорт, який збудував ще румунський король Мігай, місту, котре впродовж десятиліть не може дати раду своїм дорогам. Але передали, то передали. Одні хотіли збутися, інші на хвилі розвалу аеропортового господарства держави вже вимальовували плани забудови елітних котеджів у центрі міста. На щастя, нічого з цього не вийшло, і в останні роки сирітський чернівецький аеропорт намагалися збагрити то Фірташу, то державі. Але бізнесмен затримався в справах в Австрії, а в держави, незважаючи на старання буковинських депутатів, так руки до Чернівців і не дійшли.

Тому вже давно буковинські пасажири послуговуються румунськими аеропортами, фінансово допомагаючи Євросоюзу. Працює ціла система трансферів доставки пасажирів з Чернівців до летовищ у Румунії. Крім того, ціни на квитки звідти в рази дешевші – 30–40 євро до західної Німеччини, наприклад. Не кажучи вже про рівень сервісу та статусності пунктів харчування.

Перерізати чужі стрічки в чужих аеропортах – це дуже поважно. Так само, як і вести безпредметні розмови про якісь інвестиційні переговори, котрі без злітно-посадкової смуги, у яку вже не доклали все, що могли недокласти, є беззмістовними. Бо доки не буде смуги, рідкісний птах долетить до середини Чернівців, як майже так писав класик.

Але поїхали, поїли-попили, і вже туманні перспективи Чернівецького міжнародного аеропорту імені Леоніда Каденюка здаються райдужнішими.

Сергій СУЛИМА.

Фото надано автором.