«Здається — 
           кращого немає
Нічого в Бога, 
             як Дніпро...»

                                      Т. Шевченко.


В начале лета в Днепре при содействии Днепропетровской областной государственной администрации, Днепровского городского совета, Института проблем природопользования и экологии НАН Украины, Ассоциации «Зеленый мир» по случаю Международного дня Днепра состоялось заседание Всеукраинского круглого стола «Река Днепр. Прошлое. Настоящее. Будущее». В его работе приняли участие около 100 ученых и специалистов, ведущих и неправительственных общественных организаций.

 


Могучий Днепр (в прошлом Борисфен) с древнейших времен до послевоенных лет был одной из богатейших в Европе рыбой, зверями, урожайными землями для развития овощеводства рек  (Геродот, Боплан, Максимович, Яворницкий) и отличался чрезвычайно чистой водой. Несмотря на интенсивное освоение водосборного бассейна, он экологически устойчиво функционировал, малые реки были полноводными и некоторые даже судоходными. Подземные источники питания и Днепровские пороги обеспечивали самообновление и очищение реки.


После зарегулирования стока Днепра плотинами начался период деградации реки, он прогрессирует: подземные источники заилены, первоначальный объем водохранилищ уменьшился на 5—20%. Они превратились в местные могильники загрязняющих веществ, вплоть до тяжелых металлов и радионуклидов. Постоянный рост площади мелководья — до 600—1000 га в год в Кременчугском водохранилище — привел к увеличению в миллион раз количества сине-зеленых водорослей, а резкое уменьшение скорости течения и затопление Днепровских порогов обусловило полное уничтожение механизмов самоочищения реки. Качество воды существенно ухудшилось, и без очищения употребление ее стало опасным. За приблизительно 100 лет общий сток Днепра очень уменьшился вследствие обратной фильтрации воды из реки в берега, увеличения площади испарения (в сотни раз), необоснованно большого отбора воды, разбавления высокоминерализованных шахтных вод. Все это привело к уничтожению ценных видов рыбы и уменьшению объемов улова обычных видов в сотни раз, потере высокоурожайных плавневых земель и нерестилищ, памятников природы и истории, превращению реки в систему озер, а в будущем — в каскад болот.


Все эти проблемы неоднократно освещались в художественных произведениях, профессиональных исследованиях и средствах массовой информации (О. Гончар, Д. Яворницкий, С. Плачинда, А. Топачевский, А. Шапар).

Постановления многих научных форумов, начиная с 2010-го, направлялись в правительственные структуры. Несмотря на все это, Кабинет Министров Украины (КМУ) 13 июля 2016-го принял Программу развития гидроэнергетики Украины на период до 2026 года, где предусмотрено строительство еще двух гидроэлектростанций. Этой программой проблемы гидроэнергетики Украины не решаются, поскольку только расположение гелиоустановок на площади, которая равна площади зеркала воды Каховского водохранилища, позволит получить в 300 раз больше электроэнергии, чем одна Каховская ГЭС.


В связи с этим опубликовано открытое письмо к Президенту Украины П. Порошенко, которое подписали 38 выдающихся представителей науки и культуры, природоохранники и общественные деятели. Учитывая то, что реализация программы может привести к окончательному уничтожению естественного состояния больших рек Украины, главные требования этого письма — прекратить действие постановлений КМУ, провести всенародное обсуждение проблемы и создать программу возрождения близко к естественному состоянию водосборного бассейна рек. Такую же позицию отстаивают и обнародовали ее Министерство экологии и природных ресурсов Украины, Всеукраинская экологическая лига, Национальный экологический центр Украины и другие неправительственные общественные организации. На все эти обращения официальной позиции КМУ нет, за исключением совместного заявления премьер-министров Украины и Молдовы об обращении в Еврокомиссию по поводу строительства ГЭС на Днестре. О состоянии Днепра — ни слова. Характерно, что это заявление появилось после обращения общественных организаций во многие структуры ЕС. К сожалению, несмотря на неутешительные прогнозы о будущем состоянии Днепра, на сегодняшний день нет научного обоснования стратегии водопользования, прогнозирования состояния и оптимизации эксплуатации водных ресурсов и их самовоспроизведения в зависимости от сценариев развития хозяйственной деятельности. Правительственные структуры не создали комплексную программу исследований по прогнозированию состояния водных ресурсов в зависимости от схем эксплуатации Днепра и Днестра, включая дезарегулирование стока этих рек. В США уже накоплен положительный опыт ликвидации плотин в более чем 300 случаях.


Исходя из приведенного, участники заседания решили обратиться в Верховную Раду и КМУ по поводу катастрофического состояния больших и малых рек, просить Министерство экологии и природных ресурсов Украины инициировать рассмотрение этого вопроса с привлечением общественности. Срочно создать государственную программу комплексных экосистемных исследований состояния водных ресурсов, прогнозирования их качества в зависимости от методов отбора из окружающего среды и поддержки естественной способности окружающей среды самовоспроизводиться. Просить природоохранные структуры ЕС обратиться в КМУ по поводу введения моратория, чтобы в дальнейшем зарегулировать состояние рек Днепр и Днестр путем строительства дополнительных ГАЭС. Обратиться к общественности с призывом объединить усилия для спасения рек от больших до малых, создав ассоциацию.


Аркадий ШАПАР, директор ИППЭ НАН Украины, член-корреспондент НАН Украины.

 

Пану Йоханнесу Хану Європейському комісару з питань розширення і політики добросусідства 

(DG NEAR) Європейська комісія

Пану Хьюгу Мінгареллі Главі делегації ЄС в Україні Пану  Янезу Поточніку

Європейському комісару з питань навколишнього середовища, (DG Environment) Європейська комісія Кабінет Міністрів України ОБСЄ, ЄЕК ООН, ЮНЕП, ОЕСР, Всесвітній банк,

Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку,

Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва

ЗВЕРНЕННЯ

учасників  Всеукраїнського круглого столу "Річка Дніпро. Минуле. Сьогодення. Майбутнє", присвяченого Міжнародному дню Дніпра

 

Наукові та природоохоронні громадські організації України звертаються до зацікавлених органів ЄС, керуючись Угодою про асоціацію Україна -- ЄС, з глибокою тривогою щодо екологічного майбутнього нашої країни та долі її населення. Ця тривога ґрунтується на інвестиційному плануванні України, яка є партнером Угоди з Європейським Союзом. Тому наше звернення підтверджується положеннями статті 361, включно з пунктами (a), (b), (d), (f) та (g) з розділу V Угоди про асоціацію Україна -- ЄС.

 

Нещодавно Кабінетом Міністрів України прийнята "Програма розвитку

гідроенергетики України до 2026 року" (розпорядження від 13 липня 2016 р. # 552-р), яка передбачає будівництво гідроакумулюючих та гідрогенеруючих електростанцій на рівнинних річках Дніпро і Дністер. Це рішення приголомшило нас. Невже в уряді є люди, які не чули і не бачать трагічних наслідків будівництва каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі.

Сучасні вияви цих негативних техногенних впливів дніпровського каскаду

можна охарактеризувати такими фактами: затоплення великих територій, які втратили господарську продуктивність і здатність виконувати свої екологічні функції (загибель екосистем на величезній площі в 700 тис. га, де фактично переведені заплавні землі в розряд порушених); підвищення рівня ґрунтових вод, порушення підземного стоку, гідрологічного балансу і підтоплення територій (за останні 20 років загальна площа земель з постійними проявами підтоплення зросла вдвічі і займає 12% території України, а його впливом охоплено понад 540 міст і селищ); втрата ріорізноманіття, трансформація річкових екосистем у бік переважно розвитку агресивних вселенців; цвітіння води через розвиток синьо-зелених водоростей (вміст яких, зокрема у воді р. Дніпро в піковий період цвітіння, становить приблизно 100 кг м3, що в мільйон разів більше, ніж у її зарегулювання);  деградація всієї екосистеми водозбірного басейну р. Дніпро та його приток і втрата природних з самовідтворення компонентів цієї системи.

Урядова Програма розвитку гідроенергетики на період до 2026 року була схвалена урядом України всупереч низці міжнародних угод, до яких приєдналася Україна, зокрема:  Конвенції ООН "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища від 25.06.1998 р. (Орхуська конвенція) (ратифікована Законом України # 832-XIV від 6 липня 1999 р.); Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо) (ратифікована Законом України # 534-XIV від 19 березня 1999);  Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) (Закон України "Про приєднання із застереженнями до Конвенції" # 436/96-ВР від 29 жовтня1996 р); Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція) (Закон України "Про приєднання до Конвенції" # 535-XIV від 19 березня 1999 р); Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (ратифікована указом Президії Верховної Ради # 6673-XI від 04.10.1988 р.); Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (ратифікована законом України # 1672-IV від 7 квітня 2004 року); Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Закон України # 801-XIV від 1 липня 1999 р. про приєднання до Конвенції); Європейської ландшафтної конвенції (ратифікована законом України # 2831-IV від 7 вересня 2005 р.).

 

Хотіли б звернути вашу увагу на те, що уряд  України планує побудувати щонайменше вісім нових гідроелектростанцій на річках Дніпро і Дністер. Уряд України планує залучити понад 2 мільярди доларів США з міжнародних фінансових інститутів, у тому числі і європейських, для реалізації цієї програми.

 

Для України надзвичайно важливою є проблема відновлення екосистеми річки Дніпро як основного джерела якісної питної води, одним із найбільш доцільних варіантів вирішення якої є керований спуск дніпровських водосховищ. Досвід США, де вже реалізовано понад 300 проектів зі спуску і демонтажу гребель і електростанцій на них, свідчить про відносно швидке

відновлення річкової екосистеми та істотне підвищення безпеки гідротехнічних об'єктів.

 

Проблема відродження Дніпра має загальноєвропейський характер.

Безвідповідальне і недбале ставлення до цієї проблеми дискредитує Україну в очах  світової спільноти. Яскравим прикладом є повний провал "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води"  (прийнята постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 р. # 123/97-ВР) і  продовження її без істотних змін до 2021 року (Закон України "Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року", прийнятий Верховною Радою України 24.05.2012 р. # 4836-VI).

Дотепер не було проведено стратегічної оцінки цих намірів і програми в цілому. Мало того, регіональна влада, в чиїх регіонах такі споруди повинні бути побудовані, прийняла рішення про неприпустимість такої нестійкої діяльності (погіршення місцевого характеру і гідрологія річок). Крім того, слід зазначити, що програма не координувалася з Міністерством екології та природних ресурсів України.

 

Наукові та громадські організації люб'язно просять почати належне прозоре розслідування і, зокрема, дати міжнародну оцінку екологічних і соціальних наслідків (ОВНС), можливих транскордонних наслідків будівництва нових гребель і гідроелектростанцій на річках Дніпро і Дністер в Україні. Виконання ОВНС передбачається усіма конвенціями, ратифікованими Україною: Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Гельсінкі, 1992 р.),  Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Еспо, 1991 р.), Конвенція про водно-болотні угіддя Міжнародного значення, особливо як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971 р.), а також угод про асоціацію з ЄС. Ця міжнародна ОВНС має, звичайно, сприяти участі громадянського суспільства та населення. Перш ніж така ОВНС буде реалізована, будь-які інші заходи щодо реалізації програми гідроенергетики повинні бути припинені, включно з міжнародним фінансуванням. Крім того, ми рекомендуємо Європейській комісії та європейським інвестиційним установам роз'яснити свої погляди на подальший розвиток гідроенергетичного сектору в загальноєвропейському масштабі, використовуючи комплексний підхід і широко відкриту дискусію із залученням усіх зацікавлених осіб і громадськості з ЄС, країн--кандидатів та країн східноєвропейського сусідства.

За дорученням учасників Всеукраїнського круглого столу директор ІППЕ НАН України член-кореспондент НАН України

А. Г. ШАПАР.

Дніпро.

P.S.: Шановні колеги! Просимо дати Вашу згоду на підписання цього звернення.

А також звертаємося до вас з проханням розповсюдити це звернення серед зацікавлених установ.