ПРАВИЛЬНО — НЕПРАВИЛЬНО

 

Важливо розрізняти літературну та загальнонародну, або національну, мову. Ці поняття не збігаються. Літературна мова внормована, тобто має певні узаконені параметри (норму) на різних рівнях: фонетичному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному та ін. Це вужче поняття, ніж національна мова. Літературну норму встановлюють через підручники, словники, довідники, граматики та інші видання лінгвістичного профілю та закріплюють завдяки освіті, державному апаратові, війську, технологіям, ЗМІ, функціонуванню в різних галузях діяльності суспільства. Натомість загальнонародна мова складається з різних шарів: територіальних і соціальних діалектів (говірок, жаргонів, сленгу тощо), живомовної стихії, груп елементів-одноденок, які набувають популярності через певні резонансні події, і навіть елементів суржику та помилкового вживання мовних засобів. Проте верховиною в цьому витворі все ж таки залишається літературна мова. Усе це надбання народу, щоправда, різної вартості. Літературну мову дехто може навіть сприймати як недосяжний взірець, що далекий від щоденного життя. Крайнім виявом цього явища слугують ситуації, коли носії українських говірок (і в нашій країні, і за її межами) гадають, що вони користуються не українською мовою, а своєю, тутешньою, бо вона начебто відрізняється якимись важливими елементами від сучасної української літературної мови. Це хибний погляд. Українська національна мова різноманітна, усе в ній цінне для історії та дослідників, а втім, саме вироблена літературна мова в сучасному світі дає змогу утвердитися й окремій людині, і цілому народові.

У сучасному слововжитку, на жаль, часто виявляємо елементи, які настільки поширені, що в багатьох носіїв мови, навіть добре освічених, не виникає відчуття недоречності цих засобів у літературній мові. Скажімо, це можна продемонструвати на прикладі частих відхилень від літературної норми в сполучуваності дієслів знаходитися та перебувати. Відповідно до літературної норми дієслово знаходитися використовують тоді, коли потрібно щось шукати, знайти. Наприклад: Хто ж знайдеться, звитяжець дужий, що приборкає цю жінку? (Б. Антоненко-Давидович); — Я зварила каву для нас двох за рецептом на шістьох осіб. Добре, що знайшлася аптекарська вага: деякі справи потребують точності (Ю. Андрухович); Потрібне місце ніяк не знаходилося, лише мінялися кольори примарних ліхтарів на скелях (І. Карпа).

Коли ж потрібно окреслити місце перебування когось або чогось, підкреслити стан, у якому хто-небудь опинився, передати значення дієслова-зв’язки бути (є — форма теперішнього часу), то вживають інші слова. Найчастіше використовують дієслово перебувати: І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них (Біблія, пер. І. Огієнка); Андрій перебував у стані облоги (Іван Багряний).

Назви географічних об’єктів, коли треба підкреслити їхнє розміщення, найчастіше поєднувані з дієсловами лежатирозкидатися: Між річками Павлюком, Дніпром, Скарбною й Темною лежить островом урочище Васюрине (А. Кащенко); Місто лежало за чорними пагорбами (М. Бажан);  Праворуч, попід Чигиринською горою, що звалася ще в народі Кам’яною, розкинулось місто (В. Малик). Про менші об’єкти можна сказати, що вони містяться: Його квартира містилася на першому поверсі (О. Чорногуз). Останній приклад узагалі можна подати без дієслова: Його квартира — на першому поверсі.

Прикро вражає те, що й досі в нашій столиці на вокзалі оголошують: «Поїзд знаходиться на першій (другій та ін.) колії». Це порушення літературної норми. Поїзд (потяг) перебуває на певній колії. Ненормативним треба визнати й поширене в різних стилях уживання дієслова знаходитися в значенні «бути, існувати». Наприклад, у реченні Посли зупинилися па подвір’ї, де знаходився «Посольський дім» (О. Апанович) замість знаходився потрібно було використати дієслівні форми містивсябув.

Отже, знаходиться щось, коли ми шукаємо, перебуваємо ми або хто-небудь, щось перебуває, коли окреслене наше (їхнє) певне місце в просторі й часі, коли підкреслюємо наше або чиєсь занурення в певний стан.

 

Олександр СКОПНЕНКО,
кандидат філологічних наук,
старший науковий співробітник,
заступник директора з наукової роботи
Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України.