Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
1) частину четверту статті 51 викласти в такій редакції:
«Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі»;
2) доповнити статтею 773 такого змісту:
«Стаття 773. Відпустка при народженні дитини
Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається працівникам, а саме:
1) чоловіку, дружина якого народила дитину;
2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
Відпустка при народженні дитини надається у порядку, встановленому Законом України «Про відпустки»;
3) у статті 179:
у частині третій слова «жінки їй» замінити словами «матері або батька дитини одному з них»;
у частині четвертій слово «жінкам» замінити словами «одному з батьків дитини»;
у частині шостій слово «жінці» замінити словами «одному з батьків дитини»;
у частині сьомій слова «також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною» замінити словами «також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів»;
у частині восьмій слово «жінки» замінити словами «матері, батька дитини»;
доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
«Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити власника або уповноважений ним орган про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки»;
4) у частині першій статті 181 слово «жінки» замінити словами «матері (батька) дитини»;
5) у частині першій статті 1821 слова «Жінці, яка працює і має» замінити словами «Одному з батьків, який має», слова «яка усиновила» — словами «які усиновили», а слова «матері особи з інвалідністю» — словами «матері (батьку) особи з інвалідністю».
2. У Законі України «Про відпустки» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4 із наступними змінами):
1) пункт 4 частини першої статті 4 доповнити абзацом шостим такого змісту:
«відпустка при народженні дитини (стаття 191 цього Закону)»;
2) у статті 18:
у частині першій слова «жінки їй» замінити словами «матері або батька дитини одному з них»;
у частині другій після слова «Підприємство» доповнити словами «установа, організація», а слово «жінкам» замінити словами «одному з батьків дитини»;
у частині третій слова «батьком дитини» виключити;
у частині четвертій слово «жінки» замінити словами «матері, батька дитини»;
3) у частині першій статті 19 слова «Жінці, яка працює і має» замінити словами «Одному з батьків, які мають», слова «яка усиновила» — словами «які усиновили», а слова «матері особи з інвалідністю» — словами «матері (батьку) особи з інвалідністю»;
4) доповнити статтею 191 такого змісту:
«Стаття 191. Відпустка при народженні дитини
Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:
1) чоловіку, дружина якого народила дитину;
2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
Тривалість відпустки при народженні дитини визначається працівником у заяві про її надання з урахуванням вимог, встановлених абзацом першим частини першої цієї статті.
Відпустка при народженні дитини надається власником або уповноваженим ним органом особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, на підставі письмової заяви відповідної особи.
Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.
Порядок надання відпустки при народженні дитини встановлюється Кабінетом Міністрів України»;
5) у статті 20:
у частині третій слово «жінки» замінити словами «матері, батька дитини»;
у частині четвертій слово «матері» замінити словами «одного з батьків», слова «вона вийшла» — словами «він (вона) вийшов (вийшла)», а слова «і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати)» виключити;
6) частину першу статті 23 після цифр «19» доповнити цифрами «191».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
2) у 2021 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ.

м. Київ, 15 квітня 2021 року.
№ 1401-ІХ.