«Хоч гуль немало 
      вже в нас на лобах,
І раз по раз  пекучий 
         сором мучить,  —
Та й далі ми танцюєм 
              на граблях:
Нічому, схоже, 
        нас життя не учить!

О! Як, скажіть, 
        позбутися цих бід?
І як навчитись жити нам, як люди:
Коли проб'ємо 
                отупіння лід
І на ті граблі пертися 
              не будем?!»