У липні цього року я знайшов під деревом ще сліпих трьох білченят, що випали із гнізда. Приніс їх додому. Одна білка під час падіння дуже вдарилася й не вижила. А двох ми із дружиною вигодували з піпетки молоком. Годували по п’ять-шість разів на день.
Тепер вони вже їдять самостійно фрукти й горіхи. І ми хочемо передати наших вихованців у добрі руки. Їм необхідний приватний будинок з великими деревами, щоб вони жили, як на волі. Наші білки звикли до людей. Простягни руку — і вони вже на ній, а якщо їх випустити в ліс, вони пропадуть.
Руді, пухнаті, милі — вони можуть прикрасити будь-яку садибу й радувати своєю присутністю її господарів. Наші білченята — різностатеві, вони ще й приплід принесуть!
Новомосковськ
Дніпропетровської області.
P.S. Адреса читача — в редакції.
