Сезон сімейного землеробства вже відкрито! Подихати свіжим повітрям, хоч на деякий час замінити синтетичний фастфуд українськими домашніми стравами та долучитися до вирощування їх інгредієнтів можна, завітавши до рідних у селі. Сьогодні в рубриці «Спілкування й виховання» — про радість та користь спільної праці на землі.

Українці споконвіку були землеробами. Багатющі ґрунти, майстерні господарі та сприятливий клімат — запорука рясних врожаїв і добробуту. Вмілі «середняки», не використовуючи найманої праці, примудрялися нагодувати навіть місто. А де ж тепер наше славнозвісне сільське господарство? Родюча земля та погодні умови лишилися. Чого ж бракує?..
Голодомори, колгоспи та депортації винищили українського середняка як прошарок суспільства. Але щирий потяг до землі-матінки закладений у нашій генетиці. Хіба не приємно посадити рослинку і спостерігати за її зростанням? А споглядати квітучий сад і вдихати повітря, наповнене його пахощами? Хто ще обійме дідуся-бабусю й допоможе їм у городніх справах?
«Якщо батьки налаштовані виховати справжніх господарів, помічників, варто привчати діток до праці саме біля землі. Це закладено в генетичному коді українства, — впевнена історик, педагог та психолог Алла ГАЛКІНА. — Обробляння городу, подане як гра, може стати формою пізнання світу та виховання малюків. А наближення до споконвічних коренів сприятиме відродженню землеробства».
Поясніть дітям, що бабусі з дідусем необхідна їхня допомога, і їм доручене важливе діло. Тоді малюки знатимуть: без них — ніяк, вони потрібні. Малечу в таких справах варто підтримувати, хвалити і, звісно, пильнувати (безпека — понад усе).
У жодному разі не залучайте до роботи примусово. Пам’ятайте, для дітей — це гра, не станьте в ній негативним героєм! Спробуйте домовитися: спочатку допомога, а після, наприклад, прогулянка на велосипеді. Але не забудьте виконати обіцянку. Авторитетність батьківського слова має бути непохитною.
«Як не сумно, а основне покликання батьків — якомога швидше навчити дітей обходитися без них, бути самостійними у великому й жорстокому світі», — продовжує Алла Іванівна. Саме допомога рідним і сприяє розвитку відчуття самостійності та відповідальності.
Отже, така форма дозвілля — прекрасна можливість поспілкуватися й виховати в дитині повагу до старших, до праці й традицій, а також вдячність і хазяйновитість. До того ж, це зробить ваше харчування більш здоровим та екологічно чистим.

Фотоетюд Сергія КОВАЛЬЧУКА.