Захід відкрили співголови Асамблеї: Віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк та Віцемаршалок Сейму Республіки Польща Моніка Веліховська.
Засідання Асамблеї відбувається за участі українських та польських депутатів та присвячене обговоренню двох тем: «Європейська інтеграція та відбудова України: стратегічне партнерство між Польщею та Україною», «Польща та Україна перед безпековими викликами: основа нової європейської архітектури безпеки».
«Тут зібралися ті, хто хоче діалогу, і саме в ньому бачить єдиний шлях виходу з криз. Сьогодні наше завдання — не шукати нових приводів для суперечок, а повернутися до того, що вже колись допомогло нам пройти через найскладніші моменти», — наголосила Віцеспікерка українського Парламенту Олена Кондратюк на початку засідання Асамблеї.
Вона нагадала, що два роки тому саме Парламентська асамблея України і Польщі зрушила процес надання дозволів на ексгумацію.
Кондратюк констатувала, що історична пам'ять наших народів формувалася по-різному. Саме тому окремі постаті й події досі викликають різні оцінки в Україні та Польщі. Але кожна нація має право на встановлення історичної справедливості, вивчення архівів і свідчень, проведення пошукових робіт.
«Ми вже маємо досвід того, як долати складні історичні питання. Не через політичну конфронтацію і не через політичне змагання пам’ятей. А через пошукові роботи, ексгумації, роботу істориків і постійний діалог між нашими державами. На основі партнерства!», — зазначила Олена Кондратюк.
На її переконання, формула «пробачаємо і просимо пробачення», започаткована Іваном Павлом Другим та підтримана усіма польськими і українськими президентами, може працювати і сьогодні.
«Нам є заради чого берегти наші відносини. Україна і Польща — стратегічні партнери. Історично, географічно, логістично, безпеково, ціннісно. Ми маємо спільного ворога. Це росія. росія — яка вбила еліту польської нації під Смоленськом… і не понесла жодних покарань. росія, яка аплодує зараз загостренню наших стосунків…», — зазначила Олена Кондратюк.
На переконання Віцеспікерки, парламентарі обох країн мають зосередитися на побудові майбутнього, зокрема на процесі вступу України до ЄС.
«Днями Україні відкрили перший кластер переговорів. І я надзвичайно рада, що у польському Сеймі створено спеціальну комісію для допомоги Україні на шляху до Європейського Союзу, яку очолила моя візаві Моніка Веліховська», — підкреслила Олена Кондратюк.
Вона також закликала до посилення і масштабування співпраці між Україною та Польщею у військово-промисловому комплексі, в економіці, культурі.
Віцеспікерка також висловила вдячність Польщі, місту-рятівнику Гданську та іншим польським громадам за солідарність та допомогу Україні.
«За останні роки українці і поляки зробили одне для одного значно більше, ніж можуть передати будь-які політичні декларації. Ми вдячні за таку солідарність. Ми пам’ятаємо її і будемо пам’ятати завжди», — підкреслила Олена Кондратюк.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Нагадаємо
Напередодні Віцеспікерка Олена Кондратюк написала на офіційній фейсбук-сторінці:
Діалог на партнерських засадах має продовжитись
«Як Голова МіжПарламентської Асамблеї Україна — Польща від України, я їду в Гданськ. Бо вважаю, що діалог на партнерських засадах, без домінувань і погроз, має продовжитись!
Так, на запрошення моєї візаві — віцемаршалка Сейму пані Моніки Веліховської напередодні Конференції з відновлення, має відбутися засідання нашої Асамблеї. Це парламентський вимір! І він саме зараз є дуже важливим! Україна і Польща — не вороги, а стратегічні партнери. Історично, географічно, логістично, безпеково, ціннісно. А ворог у нас спільний — це росія. Вона воює розколами. Ми зобов’язані це усвідомлювати і діяти зважено та відповідально! Звісно, я реалістка, розумію розпал і кризу в наших відносинах, але продовжую вірити в діалог відповідальних польських та українських політиків. І ми вже довели можливість ведення такого конструктивного діалогу на базі нашої міжпарламентської співпраці. Нагадаю, саме в підсумковій декларації Парламентської Асамблеї України та Польщі, проведеній у Варшаві у вересні 2024 року, було досягнуто і зафіксовано першу принципову домовленість про «більш інтенсивну співпрацю в проведенні пошукових, ексгумаційних та інших заходів, що мають на меті гідне поховання жертв конфліктів, репресій і злочинів, скоєних на територіях Республіки Польща та України». З того часу українська сторона без політизації, а саме в християнському дусі надає необхідні дозволи полякам на проведення цих робіт. Хоча в таке рішення і готовність України піти на ці кроки ще кілька років тому мало хто вірив. Цього року в Польщі також відбувся спільний Конгрес українських та польських істориків, який продемонстрував здатність обох народів та їх наукових спільнот вести між собою фахову, виважену дискусію із складних питань нашого минулого. Я з колегами буду намагатись використати платформу Асамблеї як антикризовий майданчик! Це про нашу спільну суб’єктність — парламентський вплив як представницьких органів! Це стратегічно важливо для наших держав і народів!
***
Українське суспільство, як і я особисто, як співголова Парламентської Асамблеї України та Польщі — за конструктивний, прагматичний підхід в історичному порозумінні з поляками. 90% українців загалом підтримують прагматичний підхід до розв’язання історичних суперечок із Польщею, консенсус та деполітизацію через роботу істориків-фахівців. Такими є результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Під час опитування респондентам ставилося запитання «У Польщі та України є суперечки з питань історії. Який підхід Ви підтримуєте найбільше?». 57% – підтримують прагматичний підхід, який відображає справедливе розуміння, що кожна нація може мати своїх героїв і що інші нації не мають втручатися в ці питання. 33% мають очікування, що через деполітизацію та роботу фахівців-істориків можна виробити консенсус і спільний погляд на події. Натомість лише 1% опитаних вважає, що Україна має виконати всі вимоги Польщі і загалом дотримува- тися польського погляду на взаємну історію. «Водночас, в українському суспільстві немає антипольських настроїв і навіть у 2025 році, після виборчої кампанії у Польщі з антиукраїнськими гаслами, ми не спостерігали істотно погіршення ставлення до поляків», — наголосив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький».
Офіційна фейсбук-сторінка Віцеспікерки.
