Воно покликане вшанувати мужність, професіоналізм і самовідданість українських військовослужбовців, поліцейських, медиків та цивільних фахівців, які брали і беруть участь у міжнародних миротворчих операціях, а також увічнити пам’ять тих, хто загинув під час виконання миротворчих місій.

Україна належить до держав, які зробили вагомий внесок у підтримання міжнародного миру та безпеки після здобуття незалежності. Як одна із держав — засновниць Організації Об’єднаних Націй та активний учасник міжнародної спільноти, наша країна від самого початку розглядала участь у миротворчих операціях як важливий елемент зовнішньої політики, міжнародної відповідальності та розвитку власних Збройних Сил. 
Історія української миротворчої діяльності розпочалася 15 липня 1992 року. Саме цього дня перший батальйон Збройних Сил України вирушив до Боснії для участі у миротворчій місії ООН. Ця дата стала символічною, адже саме вона поклала початок багаторічній історії служби українських військових під прапором Організації Об’єднаних Націй. 
Першою і наймасштабнішою миротворчою операцією для незалежної України стала місія на Балканах. У складних умовах громадянської війни українські військовослужбовці здійснювали патрулювання, супроводжували гуманітарні вантажі, охороняли стратегічні об’єкти, забезпечували евакуацію мирного населення та підтримували режим припинення вогню. 
Особливу сторінку в історії українського миротворчого контингенту становить операція із порятунку мешканців боснійського міста Жепа у липні 1995 року. Українські миротворці змогли організувати евакуацію тисяч мирних жителів, запобігши значно більшим людським втратам. Ця гуманітарна місія й сьогодні вважається одним із найуспішніших прикладів виконання миротворчого мандата українськими військовими. 
Протягом більш як трьох десятиліть українські миротворці брали участь у десятках міжнародних операцій під егідою ООН, НАТО, ОБСЄ та інших міжнародних організацій. Географія їхньої служби охоплює майже всі континенти. Українські військовослужбовці виконували завдання у Боснії і Герцеговині, Хорватії, Косові, Македонії, Лівані, Кувейті, Іраку, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Ефіопії, Еритреї, Анголі, Демократичній Республіці Конго, Судані, Південному Судані, Кот-д’Івуарі, Малі та інших країнах. 
Особливо високо міжнародні партнери оцінювали професійну підготовку українських авіаторів. Верто- літні підрозділи України неодноразово ставали основою авіаційної компоненти миротворчих місій ООН. Вони здійснювали перевезення персоналу, доставку гуманітарної допомоги, медичну евакуацію, повітряне патрулювання та підтримку наземних підрозділів у найскладніших районах Африки.
Українські інженерні підрозділи будували дороги, мости, польові табори, відновлювали інфраструктуру після бойових дій, а військові медики надавали допомогу не лише особовому складу миротворчих сил, а й місцевому населенню. Нерідко саме українські лікарі проводили складні операції та рятували життя дітей і цивільних осіб у регіонах, де медична допомога була практично недоступною.
Миротворча діяльність ніколи не була безпечною. За роки участі України у міжнародних місіях десятки українських військовослужбовців загинули, виконуючи свій обов’язок далеко від Батьківщини. Їхня мужність стала прикладом високого професіоналізму, людяності та відданості міжнародним принципам миру.
Верховна Рада України, встановлюючи День українських миротворців, наголосила, що свято запроваджується саме для вшанування мужності, звитяги, вірності військовій присязі учасників миротворчих операцій ООН, ОБСЄ та НАТО, а також для збереження пам’яті про загиблих героїв-миротворців. Постановою також було рекомендовано створити в Києві Алею слави героїв-миротворців і спорудити пам’ятник українським воїнам, які віддали життя під час виконання міжнародних місій.
Після початку агресії рф проти України у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, роль українських військових суттєво змінилася. Значна частина особового складу, який мав унікальний досвід миротворчих операцій, повернулася до України для захисту власної держави. Саме миротворці стали одними з найбільш підготовлених офіцерів і військовослужбовців, які застосували набутий міжнародний досвід у боротьбі проти агресора. Досвід служби у складі багатонаціональних контингентів сприяв упровадженню сучасних стандартів підготовки, управління військами, взаємосумісності із силами держав-партнерів, розвитку військової медицини, логістики та інженерного забезпечення. Багато українських командирів, які сьогодні керують бойовими підрозділами, свого часу пройшли школу міжнародних миротворчих операцій.
Нині День українських миротворців набуває особливого змісту. Це не лише нагода згадати історію участі України у міжнародних операціях із підтримання миру, а й можливість віддати належну шану військовослужбовцям, які довели свою відданість справі захисту людського життя як далеко за межами Батьківщини, так і на рідній землі. Їхній професіоналізм, витримка, гуманізм і мужність стали вагомим внеском України у зміцнення міжнародної безпеки та утвердження авторитету нашої держави у світі.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.