Ця дата встановлена рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року з метою привернення уваги міжнародної спільноти до проблеми сучасного рабства, посилення заходів із запобігання цьому злочину, захисту постраждалих та притягнення винних до відповідальності.

Торгівля людьми є одним із найтяжчих злочинів проти прав і гідності людини. Вона не має кордонів і залишається глобальною проблемою, що позбавляє мільйони людей свободи та можливості самостійно визначати власне життя. Постраждати від цього злочину можуть жінки, чоловіки й діти незалежно від віку, соціального статусу чи рівня освіти. Формами експлуатації є примусова праця, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, втягнення у злочинну діяльність, незаконне вилучення органів та інші види використання людини всупереч її волі. Україна, як і міжнародна спільнота, розглядає протидію торгівлі людьми як важливий напрям захисту прав людини. Основним спеціальним нормативним актом у цій сфері є Закон України «Про протидію торгівлі людьми», який визначає систему заходів із попередження цього злочину, виявлення постраждалих, надання їм допомоги та координації роботи державних органів. Відповідальність за торгівлю людьми передбачена статтею 149 Кримінального кодексу України. Захист прав постраждалих також забезпечують положення законів України «Про охорону дитинства» та «Про соціальні послуги».

Україна виконує міжнародні зобов’язання у сфері протидії торгівлі людьми відповідно до документів Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи.

В умовах повномасштабної агресії росії ця проблема набула для України особливої актуальності. Війна спричинила масштабну гуманітарну кризу: мільйони українців були змушені залишити свої домівки, виїхати за кордон або переміститися в межах країни. Втрата житла, роботи, стабільного доходу та необхідність пошуку безпечного місця проживання створюють додаткові ризики для потрапляння у пастки торговців людьми.

 Найбільш вразливими залишаються діти, жінки, люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, а також громадяни, які шукають роботу за кордоном. Злочинці можуть використовувати наслідки війни для вербування людей, пропонуючи фальшиве працевлаштування, допомогу з житлом чи документами або обіцяючи швидкий і високий заробіток.

Саме тому важливим інструментом захисту є поінформованість громадян.

Держава приділяє увагу не лише притягненню злочинців до відповідальності, а й підтримці постраждалих. Вони мають право на відновлення документів, психологічну, медичну, соціальну та правову допомогу.

Важливу роль у системі протидії торгівлі людьми відіграє Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини у цій сфері. Омбудсман проводить моніторинг діяльності державних органів, реагує на порушення прав постраждалих, сприяє вдосконаленню законодавства та розвитку механізмів захисту людини.

В умовах війни особлива увага приділяється захисту найбільш вразливих категорій населення — дітей, внутрішньо переміщених осіб та громадян, які перебувають за кордоном.

Важливим напрямом роботи залишається міжнародна співпраця України з Європейським Союзом, Організацією Об’єднаних Націй, Міжнародною організацією з міграції та іншими партнерами. Спільні програми спрямовані на вдосконалення системи запобігання злочинам, навчання фахівців, підтримку постраждалих та посилення міжнародної взаємодії.

Торгівля людьми часто починається з обману. Злочинці можуть видавати себе за роботодавців, посередників із працевлаштування, волонтерів або знайомих. Варто бути обережними, якщо: 

 пропонують нелегальну роботу без оформлення документів, 

 обіцяють надзвичайно високий заробіток без чітких умов праці, 

 вимагають передати паспорт чи інші особисті документи, 

 обмежують свободу пересування або зв’язок із близькими, 

 змушують виконувати роботу чи послуги проти волі людини. 

Важливо пам’ятати: ніхто не має права позбавляти людину свободи, примушувати до праці чи використовувати її для отримання прибутку. Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми — це не лише дата в календарі, а й нагадування про спільну відповідальність держави, суспільства та кожного громадянина за захист людської гідності й свободи. Для України в умовах війни цей день має особливе значення, адже боротьба з торгівлею людьми є складовою ширшої боротьби за права людини, безпеку та майбутнє країни. Лише спільними зусиллями державних інституцій, міжнародних партнерів, громадських організацій і громадян можна ефективно протидіяти злочину, який позбавляє людей найціннішого — права бути вільними.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.