Спільні перевірки в регіонах уже показали масштаб тіньового ринку, однак ефективність державної політики потрібно оцінювати не кількістю складених протоколів, а тим, чи доходять справи до реального покарання.

Про це заявив народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко, коментуючи перші результати міжвідомчої боротьби з нелегальними пасажирськими перевезеннями.

За словами парламентаря, роками нелегальні перевізники фактично працювали у всіх на виду: забирали пасажирів біля вокзалів, ринків, станцій метро, лікарень або просто на узбіччях. Для людини така поїздка може здаватися дешевшою чи зручнішою, але за нею часто немає офіційного маршруту, належних дозволів, контролю технічного стану автобуса, оформленого водія, сплачених податків і зрозумілої відповідальності у разі аварії.

«Пасажир має чітко знати, хто його перевозить і хто відповідатиме за його безпеку. Коли людина сідає в автобус без документів, вона фактично купує не транспортну послугу, а невідомий рівень ризику. Водночас легальний перевізник проходить конкурси, отримує дозволи, сплачує податки, утримує транспорт і відповідає перед пасажирами. Несправедливо, коли його конкурентну перевагу отримує той, хто просто не виконує правил», - наголосив Крейденко.

Він нагадав, що під час Години запитань до Уряду порушив питання про необхідність переходу від окремих рейдів до системної державної політики. Після урядового рішення щодо спільних заходів контролю депутат направив звернення до регіонів, аби з’ясувати, що змінилося не лише у звітах, а безпосередньо на дорогах.

Перші відповіді, за словами Крейденка, підтвердили: проблема має загальнонаціональний характер, але скоординована робота поліції, Укртрансбезпеки, податкової служби та місцевої влади здатна швидко дати результат.

Одним із найбільш показових прикладів стала Чернігівщина. Під час комплексного відпрацювання патрульна поліція склала 386 протоколів, підрозділи Національної поліції - 403 протоколи, а Укртрансбезпека - 321 акт на суму понад 4,59 млн грн. В області також повідомили про припинення діяльності нелегальних перевізників на кількох регулярних напрямках, зокрема з Чернігова до Ріпок, Городні, Новгорода-Сіверського та Корюківки.

На Кіровоградщині за результатами спільної роботи склали 10 адміністративних протоколів за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 49 актів за статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Регіон також визначив конкретні проблемні напрямки, серед яких Голованівськ - Одеса, Гайворон - Київ, Жовті Води - Київ та Кривий Ріг - Київ.

«Це правильна зміна підходу. Перевірки мають проводитися не випадково і не заради красивої статистики, а там, де роками існують сталі схеми, великий пасажиропотік і системне порушення правил. Держава повинна бачити не окремий автобус на дорозі, а весь нелегальний маршрут і тих, хто його організовує», - зазначив парламентар.

Водночас результати Хмельниччини показали головну слабкість чинної системи. За перше півріччя 2026 року там перевірили 727 транспортних засобів і склали 207 актів. Було винесено 23 постанови щодо нелегальних перевізників на загальну суму понад 374 тис. грн. Однак усі адміністративні матеріали за статтею 164 КУпАП були закриті судами, і жодну особу не притягнули до відповідальності.

«Можна провести рейд, зупинити транспортний засіб, витратити час поліції та інспекторів, скласти протокол і направити його до суду. Але якщо справа розвалюється на останньому етапі, нелегальний перевізник отримує дуже простий сигнал: реального ризику немає, можна працювати далі. Боротьба з тіньовим ринком повинна завершуватися не кількістю паперів, а невідворотною відповідальністю», - підкреслив Крейденко.

Закарпатська область, окрім статистики перевірок, надала й конкретні законодавчі пропозиції. Зокрема, запропоновано чітко визначити поняття «нелегальний перевізник» і «нелегальне перевезення», розмежувати відповідальність легальних та нелегальних учасників ринку, посилити санкції й передбачити можливість припинення подальшої експлуатації транспортного засобу у визначених законом випадках.

На думку Крейденка, це принципово важливо, адже не можна однаково оцінювати технічну помилку в документах легального підприємства і системне здійснення комерційних перевезень поза правовим полем. Йдеться про різні моделі поведінки та різний рівень суспільної небезпеки, а отже - і про різну відповідальність.

Результати Сумської, Запорізької та Черкаської областей також підтвердили наявність нелегальних перевезень на міських, приміських і міжобласних маршрутах. Окремої уваги, за словами депутата, потребує роль онлайн-платформ, посередників та інформаційних ресурсів, через які рекламують рейси, бронюють місця, продають квитки й приймають оплату.

«Сьогодні нелегальний перевізник - це не обов’язково один водій із табличкою на лобовому склі. Це може бути повний цифровий ланцюг: реклама в соціальних мережах, онлайн-бронювання, продаж квитків, оплата на приватну картку, диспетчер і систематичний маршрут, який формально називають перевезенням на замовлення. Якщо держава перевіряє лише автомобіль на дорозі, але не бачить організатора, продавця квитків і фінансового сліду, вона бореться не із системою, а лише з її останньою ланкою», - пояснив заступник голови транспортного Комітету.

Крейденко вважає, що наступним кроком має стати законодавче врегулювання цієї сфери. Насамперед необхідно запровадити єдину форму звітності для всіх регіонів, яка показуватиме повний шлях справи: від кількості перевірених транспортних засобів і виявлених порушень до судових рішень та фактично сплачених штрафів.

Також, за його словами, потрібно законодавчо визначити ознаки нелегального пасажирського перевезення, встановити окрему відповідальність за повторну та систематичну незаконну діяльність, врегулювати роботу онлайн-посередників і забезпечити електронний обмін даними між транспортними органами, поліцією, податковою службою, державними реєстрами та судами.

«Держава не може наздоганяти цифровий тіньовий ринок паперовими запитами. Інформація про транспортний засіб, перевізника, ліцензію, маршрут, продаж квитка та результати розгляду справи має бути доступною уповноваженим органам у межах єдиної системи. Тоді контроль стане швидшим, а можливостей уникнути відповідальності буде значно менше», - сказав парламентар.

За словами Крейденка, перша хвиля спільних перевірок уже дозволила побачити найбільш проблемні маршрути, слабкі місця у притягненні порушників до відповідальності та конкретні пропозиції регіонів. Тепер ці результати необхідно перетворити на системні рішення.

«Легальний бізнес має бути впевнений, що виконання закону не робить його менш конкурентним. Пасажир повинен отримувати безпечну і зрозумілу послугу. А той, хто системно заробляє поза правилами, має знати, що відповідальність буде не формальною, а неминучою. Рейди вже показали масштаб проблеми. Наступний крок - завдання парламенту: створити правила, за яких кожна справа проходитиме шлях від зупиненого автобуса до реального покарання», - підсумував Володимир Крейденко.