Це нагода привернути увагу до ролі молодого покоління у розвитку держави, його прав, потреб, можливостей та відповідальності. Для України, яка протистоїть повномасштабній агресії росії, це свято має особливе значення. Українська молодь сьогодні не просто готується будувати майбутнє — вона вже його захищає, працює, навчається, волонтерить, розвиває бізнес, підтримує громади та бере участь у відновленні країни.
Указом Президента України від 28 липня 2021 року № 333/2021 встановлено, що День молоді в Україні відзначається щороку 12 серпня – одночасно з Міжнародним днем молоді. Новий порядок діє з 1 січня 2022-го. Зміна дати мала важливий символічний зміст. В указі зазначено, що рішення ухвалене з урахуванням ініціатив молодіжних організацій і рухів, а також з метою підтримки прагнення української молоді до інтеграції в європейську спільноту, утвердження демократичних цінностей і свободи.
Міжнародний день молоді започаткований Організацією Об’єднаних Націй. Генеральна Асамблея ООН резолюцією A/RES/54/120 підтримала рекомендацію Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді проголосити 12 серпня Міжнародним днем молоді. Вперше його відзначили у 2000 році.
Мета цього дня – привернути увагу до становища молодих людей, їхніх прав, потреб і можливостей, а також сприяти їхній участі в суспільному житті. Молодь розглядається як важлива сила соціального, економічного та культурного розвитку.
Для України ця ідея набула особливого змісту. Війна продемонструвала, наскільки значним є потенціал молодого покоління, його здатність швидко реагувати на виклики, об’єднуватися та брати на себе відповідальність. Українське законодавство визначає молодь як осіб віком від 14 до 35 років включно. Це школярі та студенти, молоді науковці, підприємці, військовослужбовці, медики, інженери, працівники промисловості, аграрного сектору, ІТ, освіти, культури та інших сфер. Нині молодь уже не можна сприймати лише як «майбутнє держави»: молоді українці є активною частиною її сьогодення. Вони працюють, створюють підприємства, розвивають технології, займаються наукою, беруть участь у громадському житті та захищають Україну.
Після початку повномасштабного вторгнення рф тисячі молодих людей стали до лав Сил оборони України. Інші долучилися до волонтерського руху, гуманітарної допомоги, евакуації населення, підтримки військових і цивільних. Молодіжні організації, студентські спільноти та волонтерські команди стали важливою складовою суспільної стійкості. Вони допомагають внутрішньо переміщеним особам, підтримують родини військових, організовують благодійні, освітні, культурні та спортивні заходи.
Водночас війна принесла молодому поколінню величезні випробування. Молоді українці гинуть і отримують поранення, втрачають рідних, домівки та друзів, змушені залишати свої міста й села. Частина молоді була вимушена виїхати за кордон. Тому її підтримка в умовах війни — це не лише освіта та працевлаштування. Це також безпека, психологічна допомога, соціальна інтеграція та створення умов для повноцінного життя.
Одним із головних завдань молодіжної політики є забезпе- чення доступу до якісної освіти та професійного розвитку. Війна ускладнила цей процес: пошкоджені навчальні заклади, повітряні тривоги, вимушене переміщення та економічні труднощі впливають на освітні можливості. Попри це, українська молодь демонструє здатність адаптуватися. Молоді люди опановують нові професії, використовують цифрові технології, навчаються дистанційно, беруть участь у міжнародних програмах та академічних обмінах.
Україні важливо перетворити цю здатність на довгострокову перевагу. Необхідно підтримувати молодих науковців, розвивати професійну та вищу освіту, поєднувати освітні програми з потребами економіки, створювати можливості для першого робочого місця та професійного зростання.
В Україні вже сформувалося покоління молодих підприємців, які працюють у галузях ІТ, виробництва, агробізнесу, логістики, креативних індустрій та послуг. Частина нових компаній виникла саме під час повномасштабного вторгнення. Для розвитку цього потенціалу потрібні доступ до фінансування, грантові та кредитні програми, професійне наставництво й консультаційна підтрим- ка. Молодий підприємець має бачити в Україні не лише ризи- ки, а й перспективу. Залучення молоді до економічного відновлення стане одним із ключових чинників конкурентоспроможності України після війни.
Сучасну українську молодь недарма називають поколінням стійкості. Це люди, які навчаються, працюють, створюють власну справу та будують плани в умовах війни. Стійкість – це здатність продовжувати навчання під час повітряних тривог, працювати після обстрілів, допомагати іншим, підтримувати військо, відновлювати зруйнова- не і водночас не відмовлятися від власних мрій.
У 2026-му уряд затвердив Дер-жавну цільову соціальну програму «Молодь України: покоління стійкості — 2030». Вона визначає основні напрями молодіжної політики на 2026—2030 роки та спрямована на підтримку молоді як стратегічної складової людського капіталу держави. Програма передбачає створення умов для самореалізації молодих людей, розвитку їхньої життєстійкості, громадянської активності та відчуття належності до українського суспільства.
Для української молоді європейська інтеграція – це не лише зовнішньополітичний курс. Це доступ до освітніх і професійних можливостей, міжнародних молодіжних програм, академічної мобільності, спільних проєктів та сучасних стандартів суспільного життя. Наша молодь дедалі активніше взаємодіє з європейськими партнерами, представляє Україну в світі та водночас демонструє власний досвід. Це досвід покоління, яке захищає демократичні цінності, свободу та право самостійно визначати майбутнє своєї держави.
Сучасна молодіжна політика неможлива без участі самої молоді. Держава може створювати програми та ухвалювати закони, але вони будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть реальним потребам молодих людей. Молодіжні ради, громадські організації, центри та інші форми участі дають можливість молоді впливати на рішення. Це також формує покоління громадян, для яких демократія є не абстрактним поняттям, а практикою. Саме з активної молоді виростатимуть майбутні підприємці, науковці, військові, дипломати, державні службовці, журналісти, громадські та політичні лідери.
Наша молодь переживає один із найскладніших періодів у новітній історії держави. Але водночас саме вона має унікальну можливість стати творцем нової України: молоді військовослужбовці захищають країну, медики рятують життя, волонтери підтримують військо і цивільних, інженери та програмісти створюють нові технології, підприємці забезпечують робочі місця, науковці працюють над інноваціями, студенти й школярі продовжують навчання та долучаються до громадських ініціатив.
12 серпня – це не лише свято молодих людей. Це день країни, яка дивиться вперед. Україні потрібна молодь, яка не боїться мріяти й готова працювати заради здійснення своїх мрій. Молодь, яка знає ціну свободі, демократії та незалежності. Молодь, яка здатна зберегти досвід війни, але не дозволити війні визначити все її життя.
Інвестиції в молодь — це інвестиції у людський капітал, економіку, демократію та безпеку держави. Від того, чи матиме молоде покоління можливість навчатися, працювати, створювати родини, розвивати власну справу та впливати на життя країни, залежить майбутнє всієї України.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Фото з архіву «Голосу України» (Юрія Перебаєва).
