За календарем це свято припадає на останню неділю серпня. Його встановлено Указом Президента України від 16 серпня 1993 року № 304/93 «Про День шахтаря» на підтримку ініціативи працівників вугільної промисловості України.
Шахтарська праця належить до професій, які традиційно вимагають не лише високої кваліфікації, а й виняткової фізичної та психологічної витривалості. Робота під землею пов’язана з ризиками, складними умовами, відповідальністю за власне життя і безпеку колег. Шахтар працює там, де кожне рішення може мати принципове значення, а взаємодопомога і дисципліна є невід’ємними складовими виробничого процесу.
Вугільна промисловість протягом десятиліть була однією з основ української енергетики та промисловості, формувалися великі шахтарські міста, трудові колективи, професійні династії. Шахтарські громади стали важливою частиною економічної та соціальної історії України. Водночас вуглевидобування забезпечувало паливом теплові електростанції, промислові підприємства, металургію та інші галузі.
Проте українська вугільна галузь за останні десятиліття пережила масштабні зміни. Скорочення видобутку, закриття частини шахт, економічні труднощі, технологічне переоснащення та поступова трансформація енергетики стали серйозними викликами для шахтарських регіонів. Паралельно змінюється і сама енергетична система України, яка прагне підвищувати енергоефективність, розвивати відновлювані джерела енергії та диверсифікувати виробництво електроенергії.
Повномасштабне вторгнення рф поставило перед вугільною промисловістю нові, надзвичайно складні завдання. Частина шахт і підприємств опинилася на тимчасово окупованих територіях або в районах, наближених до бойових дій. Енергетична інфраструктура України стала однією з основних цілей ракетних і дронових атак агресора. За таких умов надійність кожного доступного енергетичного ресурсу набула особливого значення.
Українські шахтарі працюють у воєнних умовах, забезпечуючи видобуток необхідного енергетичного ресурсу. Для них це означає не лише виконання виробничих завдань, а й роботу в умовах підвищених ризиків. Це змусило підприємства посилювати заходи безпеки, враховувати загрози обстрілів, перебоїв з електропостачанням, пошкодження інфраструктури та евакуаційні ризики.
Особливо важливою залишається безпека праці. Шахта є складним технологічним об’єктом, де небезпеку можуть становити обвали породи, вибухи метану та вугільного пилу, пожежі, затоплення, несправність обладнання. Тому сучасний видобуток вугілля неможливий без систем вентиляції, контролю газового середовища, надійного обладнання, професійної підготовки працівників та суворого дотримання правил охорони праці.
Перед вугільними регіонами України стоїть і ширше завдання — справедливе та продумане перетворення шахтарських територій. Там, де видобуток скорочується або шахти припиняють роботу, необхідно створювати нові робочі місця, розвивати підприємництво, інфраструктуру, професійну освіту та перекваліфікацію працівників. Майбутнє шахтарських громад залежить не лише від долі окремих підприємств, а й від здатності держави та місцевих громад забезпечити людям можливість працювати й розвиватися.
Для України вугільна галузь має ще один вимір — енергетичну стійкість. Після масштабних атак рф на енергетичну інфраструктуру питання забезпечення країни власними енергетичними ресурсами стало складовою національної безпеки. Водночас розвиток енергетики потребує поєднання різних джерел, модернізації мереж, підвищення енергоефективності та поступового переходу до більш чистих технологій.
У 2026 році це свято набуває особливого значення. Україна продовжує боротьбу за свою свободу і водночас підтримує роботу критично важливої інфраструктури. Серед тих, хто щодня забезпечує функціонування економіки та енергетичної системи, залишаються українські шахтарі. Їхня праця, як і праця всіх людей, які забезпечують енергетичну стійкість держави, є частиною спільної боротьби за те, щоб країна вистояла, відновилася і мала можливість розвиватися.
День шахтаря — це день людей, для яких сила, професійна майстерність, відповідальність і взаємна підтримка є не просто словами, а щоденними принципами роботи. І в мирний час, і в умовах війни їхня праця залишається важливою для України.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
