Водночас організація освітнього процесу й надалі залежатиме передусім від безпекової ситуації.
Про це повідомила голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Ірина Борзова.
За її словами, очне навчання можливе лише за наявності укриття. Нині сховища мають 11 375 закладів освіти, що становить близько 80 відсотків. Готовність закладів до нового навчального року перевіряли спеціальні комісії за участю представників ДСНС, поліції, Держпродспоживслужби та регіональної влади.
У 2026 році з державного бюджету на облаштування укриттів у закладах освіти передбачено 5 млрд гривень. Нині в роботі перебувають 113 об’єктів, ще 20 укриттів планують ввести в експлуатацію. У прифронтових громадах встановлено понад 840 мобільних укриттів.
Окремі вимоги діятимуть у регіонах, які зазнають найбільшої загрози російських обстрілів. У зонах ураження керованими авіабомбами та артилерією наземне навчання не проводитиметься. Освітній процес там можливий дистанційно або у спеціально облаштованих підземних школах та метрошколах.
Формат навчання — очний, дистанційний чи змішаний — визначатиметься з урахуванням безпекової ситуації в конкретній громаді та можливостей закладу освіти. Водночас батьки мають право обрати для своєї дитини дистанційну форму навчання. Для цього достатньо подати відповідну заяву, при цьому місце за дитиною в закладі освіти зберігається.
«Безпека дітей — понад усе» — цей принцип, за словами Ірини Борзової, має залишатися визначальним під час організації навчального процесу в умовах війни.
Офіційна фейсбук-сторінка голови підкомітету з питань державної молодіжної політики Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.
