Його встановила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй резолюцією A/RES/67/105 від 17 грудня 2012 року. Дата покликана привернути увагу до важливості благодійної діяльності, волонтерства та філантропії у подоланні гуманітарних криз, боротьбі з бідністю, підтримці освіти, охороні здоров’я, захисті довкілля та допомозі людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Саме цю дату обрано, бо 5 вересня — день смерті матері Терези, католицької черниці та благодійниці, яка присвятила життя допомозі найбіднішим і знедоленим. У 1979 році вона стала лауреаткою Нобелівської премії миру. Водночас ООН, встановлюючи цей день, наголосила на значно ширшому значенні благодійності — як добровільної діяльності людей і організацій на благо інших та суспільства загалом.
Благодійність має давню історію. Допомога нужденним, створення притулків, лікарень, освітніх закладів, підтримка сиріт і людей з інвалідністю були притаманні різним цивілізаціям та культурам. У сучасному світі благодійна діяльність набула нових форм. Окрім приватних пожертв, важливу роль відіграють благодійні фонди, громадські організації, волонтерські ініціативи, корпоративна соціальна відповідальність та міжнародна гуманітарна допомога.
Особливого значення благодійність набуває під час масштабних криз — природних катастроф, епідемій, збройних конфліктів та вимушеного переміщення людей. У такі періоди пожертви й волонтерська підтримка дають змогу швидко забезпечувати населення продуктами, водою, медикаментами, одягом та засобами гігієни, допомагати дітям, людям похилого віку, людям з інвалідністю та іншим найбільш уразливим категоріям.
Для України благодійність у роки повномасштабного вторгнення стала одним із важливих виявів суспільної солідарності. Після початку агресії рф мільйони українців долучилися до збору коштів і необхідних речей для військових та цивільного населення. Благодійні фонди й волонтери забезпечують захисників автомобілями, засобами зв’язку, медичним обладнанням, спорядженням та іншими необхідними ресурсами. Паралельно вони підтримують людей, які втратили житло, були змушені залишити свої домівки або постраждали від бойових дій.
Українська благодійність продемонструвала здатність швидко реагувати на потреби суспільства. Важливим напрямом залишається допомога лікарням і медичним установам, підтримка дітей та родин загиблих, реабілітація поранених, допомога ветеранам, відновлення пошкоджених об’єктів, підтримка освіти та культури. Значну роль відіграють також українці за кордоном, іноземні благодійні організації та міжнародні донори. Водночас Міжнародний день благодійності нагадує, що допомога — це не лише великі пожертви. Внеском може бути будь-яка добровільна дія, спрямована на підтримку іншої людини або громади: регулярний донат, участь у волонтерській акції, передача необхідних речей, допомога літній людині чи родині, яка опинилася у скруті, донорство крові або безоплатна професійна допомога.
Благодійність має значення не тільки для тих, хто отримує допомогу. Вона зміцнює довіру між людьми, формує культуру взаємопідтримки та відповідальності, сприяє згуртованості громад. Саме тому ООН розглядає благодійну діяльність як важливий інструмент реалізації гуманітарних і соціальних цілей, а також досягнення Цілей сталого розвитку. Міжнародний день благодійності — це нагода подякувати всім, хто добровільно допомагає іншим, а також замислитися над власним внеском у спільну справу. У часи війни, гуманітарних криз і масштабних викликів благодійність набуває особливого значення. Вона доводить, що навіть невелика допомога, об’єднана зусиллями тисяч і мільйонів людей, здатна змінювати життя, підтримувати тих, хто цього потребує, і наближати відновлення та мир.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
