На ринку нафтопродуктів різко подорожчав бензин — про білу гарячку.

 У столиці зросли тарифи на комунальному транспорті — про накрутку на  маршрутку.
 Уряд домовився з місією МВФ про розширення кредитування упродовж найближчих чотирьох років до 25 мільярдів доларів США, 17,5 мільярда з яких спрямують на фінансову стабілізацію — про реформи не для проформи.
Їзда по курсу
Ціни на АЗС різко пішли вгору ще 9 лютого з ініціативи мережі заправок групи «Приват». Не дивно — подорожчання нафтопродуктів у гурті провокувало зниження ринкового курсу валют, тоді як дешевшати бензину адекватно тенденції на зовнішніх ринках не давало змоги 5-відсоткове мито на підакцизні товари. Щойно Нацбанк відмовився від індикативного курсу й долар США сягнув позначки у 25 гривень, у великому гурті вартість пального підскочила на понад 1400 гривень за тонну. Далі Нацбанк знизив і офіційний курс проти попереднього банківського дня на 1,82 копійки — до 24,95 грн./$, і «загойдалися» цінники роздрібного ринку...
Експерти групи «А-95» підрахували: за курсу Нацбанку 24,96грн./$ та за наявного рівня цін у Європі гуртова вартість бензину 
А-95 має потенціал зростання до 24500 грн./т, дизпального — до 22000 грн./т. Отже, підсумовують вони, найближчої декади вартість А-95 у роздрібній мережі може зрости до 23 гривень і вище, вартість дизпального — до 22 і вище. Наслідки знеціненої на дві третини за рік гривні вже відчувають усі й скрізь: державу приголомшує здорожчання російського газу, бізнес — дорогий імпорт, зростання вартості зобов’язань і знецінення інвестицій, споживачів — захмарні ціни в автосалонах, супермаркетах, аптеках і на  АЗС... Для прикладу, продажі нерухомості на вторинному ринку зупинилися, популярні серед українців «Ланоси» зараз торгуються ледь не за чверть мільйона гривень, іномарки — далеко за мільйон.
Держстат констатував, що ціни на пальне і мастила зросли в річному вимірі на 59,5 відсотка. Вони виявилися неабияким подразником передусім харчової і загальної інфляції, яка, нагадаю, у січні в річному численні прискорилася до 28,5 відсотка. Тож заява глави Нацбанку Валерії Гонтаревої щодо закономірності захмарних котирувань під час переходу до вільного курсу своєю простодушністю нагадує кіношне визначення «білої гарячки»: хворі (читай — ринки) геть-зовсім білі та гарячі. Очевидно інше: регулятору належить уважніше ставитися до питомої ваги імпортної продукції і впливу на вартість грошей множинності курсів, аби запобігти спекулятивним операціям на валютному ринку. Але не посипати ж голову попелом, якщо на них добре заробляють наближені до регулятора комбанки! Про це вочевидь поговорили б з Валерією Гонтаревою в Комітеті Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності, але вона не прийшла на заплановану у вівторок зустріч.
Підсумую: відкладений попит з боку імпортерів на долар США, обмежені обсяги валютної виручки від експорту й девальваційні та інфляційні очікування, які формуються, зокрема, імпортерами на ринку нафтопродуктів, генеруватимуть і надалі подорожчання американської валюти, відповідно впливаючи на вартість імпортних товарів. Свіжа ілюстрація: одним із головних критеріїв, згідно з якими Київська міськдержадміністрація погодила підвищені до шести гривень тарифи для маршрутних таксі, була вартість пального.
Альтернатива під «градами»
Україна погодила з МВФ текст меморандуму програми розширеного фінансування на заміну чинній програмі «stand by» , але не варто переоцінювати впливу міжнародних запозичень на досягнення курсової рівноваги і стабільності в банківській системі. Нагадаю, що саме ці завдання ставить перед собою і Нацбанк, і Мінфін на рік нинішній.
Не варто забувати, втім, що наші уряди вже показали МВФ, що можна підписати меморандум і водночас усунутися від проведення реформ. А ще можна їх імітувати, продовжуючи ту само корупційну діяльність. Звітного тижня Служба безпеки спільно з органами прокуратури повідомила про розкрадання бюджетних коштів при закупівлі Міністерством охорони здоров’я лікарняних препаратів і медичного обладнання упродовж 2012—2014 років на 
1 мільярд 260 мільйонів гривень. У найбрутальніший спосіб: завищуючи ціни на імпортні препарати і маніпулюючи митними деклараціями. Завважте: тоді так само українські уряди палко запевняли МВФ, що проведуть реформи і вкоротять віку корупції, поза тим своєю бездіяльністю неухильно вели країну до переддефолтного стану, в якому вона перебуває з весни минулого року.
Війна поставила перед країною питання руба: або реформи — або втрата платоспроможності. Домовленість із МВФ, яку вже до кінця цього місяця має схвалити рада директорів МВФ, — ще одне свідчення безальтернативності реформ. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк упевнений: якщо нова програма з МВФ працюватиме, а на сході країни запанує мир, на економічне зростання можна очікувати вже 2016 року.
Від першої особи
Наталія Яресько, міністр фінансів:
— Фіскальні та антикорупційні реформи є критично важливі для нас  у досягненні однієї мети в цьому році — стабілізації фінансової та банківської систем, оскільки нестабільність цих секторів є однією з головних загроз економічному зростанню країни».