У Нідерландах (Гаага) 15 вересня 2014 року відбулася низка зустрічей народних депутатів України з представниками Міжнародного кримінального суду, першого постійного міжнародного органу кримінальної юстиції, до компетенції якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини, злочини проти людяності та агресію.

Трагедій можна було уникнути?

Під час зустрічі делегації українських політиків у складі Сергія Ківалова і Віктора Пилипишина із президентом Міжнародного кримінального суду (МКС) Санг-Хьюн Сонгом ішлося про можливе приєднання України до системи міжнародної кримінальної юстиції, про ратифікацію Римського статуту й зобов’язання, які має взяти на себе Україна, коли ввійде до цієї системи.

Президент МКС зазначив, що Україна на сьогодні не є членом МКС, але, цілком можливо, скоро приєднається до цієї найважливішої міжнародної юридичної установи. Адже саме Міжнародний кримінальний суд є «останнім рубежем» судового переслідування найтяжчих міжнародних злочинів. Однак, щоб приєднатися до МКС, держава повинна ратифікувати Римський статут — головний правовстановлюючий документ цього міжнародного суду, який виконує одночасно функції «кримінального кодексу», що містить склади злочинів, і «кримінально-процесуального кодексу», що визначає процедуру досудового розслідування й судового розгляду.

«З боку України було дві спроби приєднатися до Міжнародного кримінального суду, — нагадав Санг-Хьюн Сонг. — У 2012 році ми вже обговорювали з міністром закордонних справ України технічні деталі ратифікації Україною Римського статуту. Однак відтоді нічого, на жаль, не змінилося. Сподіваюся, тепер український парламент зможе ратифікувати Римський статут, і Україна стане повноцінним членом Міжнародного кримінального суду».

Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя Сергій Ківалов сказав, що 122 країни вже приєдналося до системи МКС, і підкреслив, що «зробить усе для того, щоб Україна стала 123-ю країною».

Він висловив упевненість у тому, що якби Україна ще 14 років тому приєдналася до Римського статуту (тоді статут був підписаний Україною, але не ратифікований), то трагедій, що сталися в Києві, на Майдані, і в Одесі 2 травня, можна було б уникнути.

За словами Сергія Ківалова, організатори боялися б реальної відповідальності: більшість статей про злочини, що містяться в Римському статуті, передбачають санкції аж до довічного позбавлення волі.

«Обвинувачуваним і засудженим Міжнародним кримінальним судом складніше за тих, хто засуджений національними судами: вони підлягають негайному затриманню на території 122 зі 195 держав світу. Внаслідок обумовленого цим превентивного ефекту країна, що входить до системи МКС, на практиці значно більше захищена від звірств, можливих у ході збройного конфлікту. МКС вступає в дію, коли національна система юстиції не може чи не хоче розслідувати міжнародний злочин. Адже саме це відбувається нині в Україні», — констатував Сергій Ківалов.

Крім того, український політик повідомив, що парламентську слідчу комісію щодо одеської трагедії було створено 13 травня 2014 року, і 2 вересня вона завершила свою роботу, але не змогла встановити ні причини трагедії, ні винних.

«У звіті комісії йдеться про неприпустимість розголошення даних досудового розслідування, про відсутність у комісії повноважень ефективно проводити слідчі дії, зокрема, вилучати предмети і документи, призначати експертизи і залучати фахівців, що не дало змоги відновити картину того, що відбулося, повністю і достеменно. В Одесі комісія облради також була ліквідована, не встигнувши нічого розслідувати», — підкреслив Сергій Ківалов.

«До речі, одна з головних функцій МКС — дотримання неминучості покарання за міжнародні злочини. Завдання цього трибуналу — забезпечити суворе покарання злочинців у найскладніших випадках. Жертвам злочинів проти людяності МКС дає надію на відновлення справедливості, а багатьом потенційним жертвам таких злочинів допомагає зберегти життя і здоров’я», — резюмував політик.

Внесок у МКС менший, ніж в інші міждержавні організації

Під час зустрічі з керівником Секретаріату МКС Германом фон Хебелем сторони обговорили механізми співробітництва на основі принципу комплементарності. Сергій Ківалов нагадав, що, підписавши 17 квітня в Брюсселі Договір про Асоціацію з Європейським Союзом і ратифікувавши його, Україна бере на себе певні зобов’язання, зокрема — ратифікувати і реалізовувати Римський статут.

Водночас, відповідаючи на запитання Віктора Пилипишина про зобов’язання України, у тому числі фінансові, пов’язані з повноправною участю в системі Міжнародного кримінального суду після ратифікації Римського статуту, пан фон Хебель зазначив, що фінансові зобов’язання складаються із двох частин. По-перше, це обов’язковий мінімум, щодо України — еквівалент 200—225 тисяч євро щорічно. І, по-друге, це додаткові внески, які здійснюються у разі розслідування злочинів міжнародним судом: оплата праці слідчих, захист свідків тощо.

Не можна не відзначити, що розмір обов’язкового мінімального внеску держави—учасниці Міжнародного кримінального суду набагато менший від більшості внесків, які щорічно здійснює Україна в бюджети інших міжнародних організацій і органів, членом яких наша країна є в цей час.

Попередня перевірка в Бюро прокурора

Окрему складову Міжнародного кримінального суду — Бюро прокурора — представив українським парламентаріям заступник прокурора Міжнародного кримінального суду Джеймс Стюарт. Він акцентував увагу на тому, що в системі міжнародної кримінальної юстиції Бюро прокурора першим здійснює не тільки розслідування, а й попередню перевірку фактів і документів, представлених державами, що не є учасницями Римського статуту.

За його словами, Бюро прокурора МКС дотримується суворих стандартів допустимості й дослідження доказів. «Ми намагаємося визначити, де лежить правда», — підкреслив Джеймс Стюарт.

Крім того, представники прокуратури розповіли, що можуть провести розслідування на прохання уряду держави, навіть якщо ця держава не приєдналася до системи міжнародної кримінальної юстиції. Це було сказано в контексті можливості розслідування Міжнародним кримінальним судом убивств на Майдані та одеської трагедії 2 травня.

Ратифікація підвищує шанси

У щільному графіку одноденного візиту українські політики зустрілися і з Президентом Асамблеї держав—учасниць Міжнародного кримінального суду Тіною Інтельманн. Співрозмовники приділили увагу устрою і функціонуванню МКС, формуванню його бюджету, механізму й політичному підґрунтю внесення змін до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Зі свого боку пані Інтельманн підкреслила, що європейці глибоко співпереживають народу України у зв’язку з тими страшними подіями, що відбулися і відбуваються в країні.

«Звичайно, розслідування таких страшних злочинів, що позбавили життя тисячі людей, безумовно, є компетенцією МКС. Гадаю, якби Україна все-таки знайшла можливість ратифікувати Римський статут, то значно зросли б шанси, що ці злочини будуть розслідувані й винні понесуть заслужену кару», — сказала вона.

Передбачається, що на початку жовтня Тіна Інтельманн відвідає Україну з відповідним візитом.

Знайомство з нідерландськими колегами

Завершився візит української делегації зустріччю в парламенті Нідерландів з депутатами Комітету із закордонних справ.

Під час зустрічі обговорювали хід розслідування авіакатастрофи малайзійського «Боїнга» у повітряному просторі України й нинішній стан справ у нашій державі, у тому числі мирний план з припинення вогню в східних областях.

Українські політики висловили співчуття нідерландським парламентаріям з приводу трагічного рейсу МН-17, у якому загинули 193 громадянина Нідерландів.

Крім того, обговорювали перспективи приєднання України в недалекому майбутньому до системи Міжнародного кримінального суду, зокрема, як необхідний наслідок ратифікації Верховною Радою Угоди про Асоціацію Україна—ЄС.

Друкується в рахунок квоти Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя.

Віктор Пилипишин, Сергій Ківалов, Санг-Хьюн Сонг.