«Зі щастям так само, як з годинником: що простіший механізм, то рідше він виходить з ладу».
Ніколо Шамфор.
 
Кожна людина прагне бути щасливою. Але що таке щастя? У тлумачному словнику сказано, що це — стан цілковитого задоволення. Чи можна визначити хоча б першооснови наукового аналізу такого стану? З’ясовується, можна. Хіміки й біохіміки практично вже знають такі формули. За їхніми твердженнями, людський організм — це хімічний реактор, у якому відбуваються мільйони хімічних перетворень, через котрі може скластись або не скластись особисте життя, кар’єра тощо. «А як же почуття, характер, інтелект?» — скажете ви. За даними вчених, в основі почуттів лежать не просто звичайні пориви наших душ, а й хімічні процеси. Чи так це насправді, розмовляємо з професором Олегом Колодяжним із Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАНУ.
Задоволення від життя отримує не кожний
— Людина може бути задоволена від бесіди з приємною людиною, від чашечки гарної кави, від споглядання творів мистецтв та зрештою від чого завгодно. І під це можна підвести хімічну формулу?
— Не хочу бути категоричним. Організм людини дуже складний і ще багато в чому нерозгаданий, усі почуття та емоції зароджується в ньому на рівні підсвідомості, тобто душі, а хімічні речовини — вони вторинні, тобто це наслідок. Утім, останніми роками біохімічні механізми виникнення позитивних емоцій, та й загалом емоцій, таки дещо розгадали вчені. Приміром, уже зрозуміло, що причиною наших емоцій є виділення в головному мозку молекул дофаміну. Вони є посередниками в передачі сигналів між нервовими клітинами. Дофамін активізує нейрони та дає людині відчуття комфорту, піднімає настрій. Тому можна сказати, що ця хімічна сполука і є молекулою нашого задоволення. Вона виробляється в організмі, якщо ми прослухали якусь чудову мелодію, зустрілися з давнім знайомим чи класно виконали свою роботу, за яку до того ж отримали ще й гарну винагороду. Зрештою хтось може мати задоволення і від плетіння інтриг чи суперечок. У всіх цих випадках головна винуватиця — молекула дофаміну. Від концентрації цієї хімічної речовини в нейронах головного мозку залежать також: увага, координація рухів, потяг до творчості та пошуку нового.
Відчуття щастя, легкості додають нам також ендорфіни (із них найвідоміший — серотонін, один із «гормонів щастя»), які виробляються в нашому мозку. Ендорфіни мають ще властивість зменшувати біль і впливати на емоційний стан. Доведено, що вони у великій кількості є в солдатів під час бойових дій, і це дозволяє їм деякою мірою ігнорувати больові симптоми. Ендорфіни також є причиною появи «ейфорії бігуна», тобто стану особливого емоційного й фізичного піднесення у спортсменів. Загалом ці хімічні сполуки часто виникають «у зв’язці» з виділенням адреналіну. Під час тривалих тренувань в організмі виробляється адреналін, посилюється біль у м’язах і, як наслідок, починають вироблятися ендорфіни.
— Але ж настрій може змінюватися, скажімо, від пори року за вікном чи просто погоди. Тут теж є хімія?
— Ще півстоліття тому науковці думали, що будь-які відчуття спричиняють електричні імпульси, що їх мозок передає від однієї нервової клітини до іншої. Але наука не стоїть на місці, тож нині вчені впевнені, що наші почуття — це ще й хімічні реакції. З’ясовується, всередині нас є молекули, котрі відповідають за гарний настрій. Називаються вони нейропептидами. Префікс «нейро» вказує на приналежність цих речовин до нервової системи.
Приміром, дуже чутливі до нейропептидів клітини імунної системи, яка під дією емоцій активізується або, навпаки, «засинає». Якщо імунна система пригнічена, організм стає беззахисним перед інфекціями, алергією та іншими хворобами. Тоді, звичайно ж, немає звідки взятися і настрою. А тривалість світлового дня справді впливає на настрій, бо ж відомо, що сонце є продукувачем гормону щастя. А що менше сонця, то менше й цього гормону.
— Але поговоримо про приємне — «молекули блаженства».
— Такими вважають енкефаліни та ендорфіни. Хіміки зараховують їх до поліпептидів, тобто коротеньких ланцюжків молекул, що складаються з амінокислотних залишків. У живих організмах ці молекули утворюються відщепленням фрагментів від набагато більших молекул-попередників — білків. Енкефаліни містять кілька амінокислотних залишків, наприклад, тирозин, гліцин, фенілаланін, лейцин. Збільшення концентрації ендорфінів призводить до ейфорії. Тому їх ще називають «природними наркотиками». Любов, творчість, слава, влада — будь-яке переживання, пов’язане з цими та іншими категоріями людського існування, підвищують рівень ендорфіну в мозку.
Енкефаліни та ендорфіни — активні начала в найдавнішій системі регуляції живих організмів. Вважається, що ця система сформувалася одночасно з гормональною, певно в ті часи, коли про нервову систему природа ще не починала «розмірковувати». Водночас біохіміками енкефаліно-ендорфінна система була відкрита порівняно недавно — у 70-х роках минулого століття. Тоді європейські вчені наполегливо досліджували механізми знеболювальної дії популярної китайської системи голковколювання. Вони виявили, що в разі введення в організм людини медикаментів, які блокують знеболювальну дію наркотичних анальгетиків, ефект знеболювання методом голковколювання зникає. Дослідники припустили, що під час голковколювання в організмі людини утворюються речовини, за хімічною природою близькі до наркотику — морфіну. Такі речовини дістали умовну назву — ендорфіни або «внутрішні морфіни». Невдовзі здогади вчених підтвердилися. З’ясувалося, що місцем синтезу цих речовин є підкіркові ядра головного мозку. Різні центри синтезують різні типи ендорфінів. За допомогою сучасних фізико-хімічних методів зрештою доведено будову молекул енкефалінів і ендорфінів.
В аптеку поспішати не варто
— А чи є в організмі людини речовини, які допомагають виходити зі стресу?
— Це похідні арахідонової кислоти: анандамід і 2-гліцерид. Ці дві зовсім прості для хіміка-синтетика органічні речовини забезпечують відновлення після стресу на клітинному та емоційному рівнях. Вони спричиняють розслаблення, відпочинок, «рятують» від неприємних спогадів, викликають апетит і посилюють задоволення від смачної їжі. Назва «анандамід» означає «блаженство, екстаз». А ще на допомогу приходять уже відомі моноаміни — серотонін, дофамін, норадреналін. Серотонін, який виробляється в декількох мозкових центрах, спричиняє жвавість, позитивний емоційний настрій та почуття товариськості. Його високий рівень у клітинах мозку характерний для людей і тварин з високим соціальним статусом. Зменшення рівня серотоніну в мозку призводить до депресій і тяжких форм мігрені. Серотонін часто називають одним із «гормонів щастя», він виробляється в організмі в моменти екстазу, його рівень підвищується під час ейфорії та зменшується під час депресії. Для вироблення серотоніну обов’язково потрібне світло.
— Тепер зрозуміло, звідки в нас осінні та зимові депресії...
— До речі, на рівень серотоніну в організмі можна вплинути й з допомогою фізичних вправ, зміни ритму та глибини дихання, а ще дієтами. Вчені також довели, що, окрім гарного настрою, серотонін також відповідає за спокійний сон та нормальний апетит.
Підвищення концентрації ще одного гормону — дофаміну спостерігається під час споживання приємної на смак їжі чи роботи за хорошу винагороду тощо. А в тих, хто страждає на депресію, його рівень низький. Так, у хворих, які спробували накласти на себе руки в стані пригнічення, в мозку виявлено знижений вміст серотоніну й норадреналіну. Кілька років тому дослідники Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України довели, що дофамін і норадреналін є прекрасними антиоксидантами біоорганічних речовин. Вони розшифрували й хімічний механізм їхньої дії. Важливо те, що ці сполуки більш як удесятеро ефективніші за відомий біоантиоксидант — альфа-токоферол. Оберігає нас від стресів і хвороб ще один гормон — окситоцин. Доведено, що в розкутих, упевнених у собі людей окситацину завжди трохи понад норму.
— Тож виходить, знаючи це, нестачу можна поповнювати з їжею та через аптеку?
— До аптеки не поспішайте. Енкефалінів, ендорфінів і похідних арахідонової кислоти в продажу не буває. А медичні довідники повідомлять, що серотонін застосовується в медицині як засіб проти кровотечі, дофамін — для поліпшення кровотоку в нирках та інших внутрішніх органах, а норадреналін — для підвищення артеріального тиску та посилення серцевих скорочень. Уведені за допомогою звичних в медицині способів усі ці речовини не досягають клітин мозку, тож і впливати на нього, викликаючи радість, не можуть. Наш мозок надійно захищений від зовнішніх та довільних впливів і проникнень.
Однак ми запросто можемо збільшити дію ендорфінів на наш організм за рахунок посилення їхнього синтезу всередині нас. Найпростішим способом підвищення концентрації ендорфінів є, звісно ж, кохання. У закоханої людини виробляється підвищена кількість «гормонів щастя», а в моменти екстазу їх взагалі викидається неймовірна кількість.
Сприяє виділенню ендорфінів і їжа. Смачний обід — це джерело справжнього задоволення. Особливо покращує настрій чорний шоколад, який стимулює вироблення і ендорфінів, і серотоніну. Тому немає нічого дивного в тому, що під час стресу, невдоволення, розчарування нас «тягне» на шоколад. Настрій підвищують також морська капуста й мигдаль (богаті на вітамин B2 і магній, котрі беруть участь у виробництві серотоніну), риба (вітамін В6 та Омега-3, які також синтезирують серотонін). Морозиво стимулює вироблення внутрішнього ендорфіну й містить досить велику кількість уже «готового» серотоніну. Так само діють і вуглеводи. Тому богато хто з людей, особливо жінки, які «впали» в депресію, починають набирати вагу просто-таки з катастрофічною швидкістю. Пояснюється це як раз тим, що жіноча підсвідомість змушує «заїдати» всі свої нещастя.
Водночас багато хто з чоловіків, на відміну від слабкої статі, найчастіше блокують дію негативних емоцій за рахунок фізичних вправ. Як відомо, заняття гантелями протягом 30 хвилин підвищує концентрацію «гормонів щастя» вп’ятеро. А двохгодинна прогулянка на лижах збільшує викид їх у сім разів.
Одне слово, висновок напрошується сам собою. Позитивна налаштованість на життя, закоханість, улюблена робота, всілякі захоплення та фізичні навантаження — шлях до щастя, а, отже, й до довголіття. Отака проста й водночас складна хімія.
Бесідувала Марина КРИВДА.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.