Чи ловили ви себе на дивному відчутті, яскравому, як спалах — «це вже зі мною було»? Вітаємо, вас відвідало дежа-вю. Це несподіваний стан, коли теперішнє сприймається як минуле. З’ясувалося, хоч би раз у житті його переживали від 70 до 97 відсотків людей.
Усе йде розмірено, але раптом ви відчуваєте певне збудження або тривогу. Подія, яка тільки-но трапилася, виявляється вам до болю знайомою. Ви тут уже були, так говорили, робили це або спостерігали... Все було так само, але коли?! Ви не можете пригадати! Це класичний випадок дежа-вю.
Як зазначається у «Вікипедії», дежа-вю (фр. вже бачене) — психологічний стан, за якого людина відчуває, що вона колись уже була в подібній ситуації, проте це відчуття не пов’язується з певним моментом минулого, а стосується «минулого взагалі».
Окрім, власне, дежа-вю (коли йдеться про зорове сприйняття інформації) в медицині виділяють ще кілька подібних явищ, deja entendu («вже чуте»), deja lu («вже читане»), deja eprouve («вже випробуване»). «Антипод» дежа-вю — jamaіs vu («ніколи не бачене»): відчуття повної новизни в звичному, повсякденному оточенні. А deja prevu — це передчуття того, що станеться наступної хвилини. Всі ці явища заганяють сучасну науку в безвихідь!
Психоаналітики вважають дежа-вю захисним механізмом у незнайомих ситуаціях. Нове лякаюче оточення примушує людину неусвідомлено відшукувати в ньому найдрібніші знайомі елементи (запах, розташування речей, окремі слова, тембр голосу...). Це і призводить до того, що пізнавання крихітних деталей у якийсь момент поширюється підсвідомістю на всю ситуацію. Людині здається, що все це вона вже бачила, чула, відчувала, — і страх перед невідомим відступає.
Є думка, що дежа-вю може обумовлюватися реінкарнацією душі. Існування переродження душ є основою світобачення багатьох древніх народів і релігій: індусів, буддистів, древніх греків, ранніх християн. Про існування реінкарнації заявляв у своїх працях знаменитий швейцарський психолог Карл Густав Юнг, стародавній мислитель Піфагор. Останній стверджував, що може пригадати фрагменти своїх попередніх життів. А Платон представив теорію анамнезису (пригадування), яка стверджувала, що душа безсмертна. Він вважав, що процес пізнання — насправді спогади про ідеї, які душа споглядала до її злиття з тілом. Існують також теорії генетичної пам’яті, недоліку уваги та інші.
Але є моменти, які не можуть бути пояснені за допомогою цих теорій. Наприклад, передчуття (того, що відбуватиметься) або віщі сни, які також можна віднести до феномену дежа-вю. Чимало людей часто бачать сни, які потім збуваються, а деякі навіть точно знають, коли саме вони стануть реальністю. Як людина може в минулому побачити майбутнє? Є й такі, хто може за власним бажанням заглянути в майбутнє конкретної людини й розповісти все до дрібниць! Ймовірно, для оцінки явищ, подібних до дежа-вю, що відображають надприродні здібності мозку, необхідно повністю переглянути всю науково-теоретичну базу.
За інформацією www.epochtimes.com.ua.
