На голуб’ятні у Кота

Сергій Кот із села Привільне Дубенського району перейняв любов до голубів від діда Марка. І навіть перевершив його у цьому, зібравши у своїй живій колекції більше сотні декоративних крилатих красенів. Її показує кожному, хто завітає на його обійстя.

— Якби проводився конкурс «Міс голубка», то своїх представниць я обов’язково виставив би на подіум, — жартує Сергій Кот. — І вони неодмінно перемогли б! Моє захоплення голубами починалося зі звичайних «сизаків» із дідової голуб’ятні, а потім хтось із рідні на іменини подарував декоративного голуба: мовляв, такого красеня у тебе ще немає. Це, по суті, і стало початком моєї живої колекції. Нині в ній уже більше сотні голубів. Вожу їх на різноманітні виставки, обмінююся птахами з іншими колекціонерами, продаю заради того, щоб поповнити колекцію представниками нових видів.

Усі голуби у голуб’ятні Сергія Кота мають пару. Тим самим, як стверджує природолюб, він створює птахам сімейний затишок. І в цьому затишку раз по раз з’являється потомство.

— На відміну від поштових голубів, яких необхідно утримувати тільки в розплідниках, щодня на декілька годин випускати на прогулянку і часто тренувати в польоті, — продовжує свою розповідь Сергій Кот, — декоративних утримують у вольєрах і рідко випускають надвір. Бо вони менше за інших птахів потребують великих приміщень та й літають неохоче. Добре розмножуються навіть у кімнатному вольєрі.

Серед декоративних голубів Сергій Кот та його сини Станіслав та Костянтин (на знімку), котрі допомагають батькові у догляді за птахами, не виділяють улюбленців. Кажуть, що кожен птах привабливий по-своєму. І все ж пропонують відвідувачам виставок звернути увагу передусім на павичевих голубів, а також на бантастих. Останні таку назву отримали через те, що пір’я, яке росте у них на грудях, утворює своєрідний бант.

Доволі привабливими є і трубчаті голуби. Ці птахи мають досить різноманітне забарвлення: сизе, чорне, кавове тощо. Для них характерне видозмінене оперення хвоста зі збільшеною кількістю кермового пір’я, яке розміщене «трубою вгору». Походжаючи за голубкою, самець закидає хвіст на спину, розправляючи його віялом, а голову — назустріч хвосту. Для цих порід властиве коливання шиєю, тому їх часто називають ще трясунами.

— Ще одна цікава особливість голубів, — розкриває таємницю природи голубовод із Привільного, — те, як вони п’ють воду. Придивіться: голуб не зачерпує рідину дзьобом і не піднімає голову, аби вона стекла по стравоходу, а втягує її, наче насосом. Харчуються вони переважно зерном та насінням, іноді урізноманітнюють раціон комахами чи іншими дрібними безхребетними. Особливо люблять просо, вику, пшеничну та кукурудзяну крупи.

Віднедавна Сергій Кот ще й почав збирати легенди про голубів. Скажімо, за найдавнішою античною легендою, якось бог війни Марс не пішов на битву, бо голубка змостила гніздо в його шоломі. Добре відомо також, як біла голубка прислужилася Ною, принісши звістку про завершення Потопу. А в християнстві голуб є символом Святого Духа. Загалом повсюдно голуби асоціюються з миром, добром і світлом.

Рівненська область.