У минулому колгоспівський консервний завод села Жаботин Кам’янського району славився далеко за межами Черкащини. Продукція підприємства — фруктові та овочеві соки, консервовані томати, огірки, кабачки, баклажани — постачалася від Балтики до Сибіру. Випускав завод і мінеральну воду «Черкаська», яка також користувалася неабияким попитом.
Після розпаювання майнового комплексу господарства власниками підприємства стали колишні колгоспники. Завод на той час більше простоював, аніж працював. Було втрачено ринки збуту, енергозатратне виробництво призвело до повної зупинки виробництва. Потрібні були чималі фінансові вливання, щоб знову запустити конвеєр.
Селяни почали шукати інвестора. Місцеве приватне підприємство запропонувало свої послуги. Думки пайовиків стосовно нових господарів розділилися. Частина була категорично проти «віддавати задарма громадське добро». Однак 2005 року угоду про продаж заводу підписала голова спілки громадян — співвласників майнових паїв. Інвестор упродовж трьох років мав виплатити 400 пайовикам 85 тисяч гривень і запустити виробництво.
— Протягом двох років підприємці не сплатили нам ані копійки, — розповів член спілки власників паїв Григорій Билина. — Тому ми змушені були звернутися з колективною скаргою до органів правосуддя.
Прокуратура передала справу до суду, де акт купівлі-продажу було визнано недійсним. За службову підробку та зловживання службовим становищем голові спілки пайовиків суд виніс вирок: позбавлення волі (звільнивши від основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк). Як з’ясувалося у залі судових засідань, на зборах не було відповідної кількості власників паїв, а погодилися продати свої частки менше половини.
Знову ставши власниками підприємства, жаботинці уважніше придивлялися до потенційних покупців. Восени минулого року вони продали завод київським підприємцям — за півмільйона гривень. Кожен із пайовиків, залежно від своєї частки, отримав від 500 до 4 тисяч гривень.
Нині на підприємстві ведеться реконструкція, після завершення якої запрацює виробництво.
Фото автора.
Коментар сільського голови Жаботина Тараса Плужника:— Повернення власникам майнових паїв їхнього добра ще раз засвідчило стару істину: громада — великий чоловік. Коли люди мають спільну думку і згуртовуються, вони обов’язково переможуть неправду.
Сільська рада, як орган місцевого самоврядування, всіляко підтримувала і допомагала селянам добитися справедливості. Бо підприємство, яке працює на території будь-якої громади, — велике благо. Це й зайнятість населення, і відрахування до місцевого бюджету. Жаботинці прагнули передати виробництво у надійні руки ще й тому, що сподівалися (і зараз сподіваються) відродити славу свого заводу. Мінеральна вода «Черкаська», яку випускало підприємство, мала величезний попит. І недарма: водний горизонт, звідки набирали для розливу воду, той самий, що й у Жаботинської Святої криниці. За легендою, її освятила сама рівноапостольна княгиня Ольга, мати великого князя Володимира, хрестителя Київської Русі. Протягом року до цілющого джерела їдуть і йдуть сотні християн-прочан.
Що ж до заводу, то нині на ньому тривають ремонтні роботи. Готують до пуску виробництво.
