Їх шістнадцять. Якби не вони, місто багато що втратило б. Зводили мости різної доби, різні майстри, а тому вони оригінальні.
Красень з ажурними арками-фермами у 1920-х був одним із перших, спроектованих славетним мостобудівником Євгеном Патоном. На жаль, у 1941-му під час відступу наших військ частину споруди було знищено. Відновлені — не ті.
П’ять мостів — на островах Росі, де розкинув свої пам’ятки Національний історико-культурний заповідник. Останній об’їзний з’єднав береги Росі на трасі Київ—Донецьк у 1984 році.
Донедавна в цьому коротенькому екскурсі можна було ставити крапку. Але три крапки поставив художній керівник районного Будинку культури Володимир Онищенко, автор вірша «Мости над Россю». А його колега, керівник народного козацького гурту «Манжари», композитор Сергій Калиниченко написав музику. Згодом народилася ідея започаткувати фестиваль пісенної творчості «Мости над Россю».
Перший, в якому взяли участь аматори Черкащини та Київщини, відбувся у липні 2006 року. На запрошення відгукнулися 17 учасників.
Наступного року фестиваль назвали екологічним. Його учасники підписали звернення до Верховної Ради, в якому благали врятувати Рось. Слово на захист річки, гучно мовлене на пісенному святі, на жаль, не почули в столиці.
Цьоголітній фестиваль зібрав уже 87 учасників із багатьох регіонів. Починався він традиційно з кінострічки, на тлі якої лунає пісня: «Мости над Россю зачаровані стоять, бузковим цвітом заплелися, мов колосся...»
 
Корсунь-Шевченківський
Черкаської області.
Фото Сергія МОШЕНСЬКОГО.