Корида — мистецтво, подібне до балету, чи варварський пережиток середньовіччя?

Дніпропетровська область.

Корида — найпоширеніша форма бою биків. Це традиційне іспанське видовище, що практикується також і в деяких інших країнах. Корида складається з виконання певної послідовності фігур з биком особливої іберійської породи, яка зазвичай завершується вбивством бика.

Історія кориди, швидше за все, бере початок у бронзовому віці, у іберів, що населяли Піренейський півострів і вважали бика священною твариною (збереглися наскельні зображення биків, яким кілька тисяч років). Імовірно, первісне вбивство бика було ритуальним. До кінця XV століття з биком бореться кабальєро, лицар на коні. А вже в XVІ столітті без кориди не обходиться жодне велике свято. Піша корида з’являється на початку XVІІІ століття. Причиною зміни звичаїв є, як видно, ворожість короля-француза Філіпа V до цієї іспанської традиції, внаслідок чого корида стає святом людей нижчих класів, що не мали своїх коней (або які боялися ризикувати ними).

У кориді беруть участь бики певної породи, за фенотипом близькі до тура. Вирощуються вони на особливих фермах. Бику повинно бути не менше 4 років і, як правило, не більше 6. Іноді регламентується маса бика (не менше 450 кг). Має місце й шахрайство — бику підпилюють роги, щоб він не міг точно розрахувати свій удар. По ходу бою це може зіграти як на користь тореро, так і проти нього. А от у кінній кориді підпилювання бикові рогів з метою забезпечити безпеку коня є законною практикою.

Іноді, якщо бик виявляє особливу сміливість і публіка просить про це президента арени, після того як бика вб’ють, його тушу провозять по арені по колу, і глядачі йому аплодують. Якщо бик виявив виняткову сміливість і публіка просить президента арени зберегти йому життя, то він може дарувати бикові «прощення». У цьому випадку вбивство бика імітується за допомогою бандерильї або просто руки. Зазвичай бик після цього стає племінним. Однак бик, що вбив матадора, підлягає смерті у будь-якому разі. Матадорові, який показав видатне мистецтво, присуджуються трофеї. Вони йдуть у такій послідовності: за згодою публіки матадор може зробити коло пошани по арені. Якщо більша частина публіки просить голову, зазвичай розмахуючи білими хустками, він присуджує одне вухо. Якщо публіка просить, і президент сам вважає виступ відмінним, він може присудити два вуха. Якщо він вважає виступ визначним, він може присудити два вуха й хвіст, що також називаються «вищими нагородами». Трофеї зрізуються з мертвого бика й віддаються матадорові або новільєро, який потім робить одне або кілька кіл пошани по арені. Якщо він одержав хоча б два вуха протягом усього бою биків, він заслуговує право бути винесеним з арени на плечах публіки. З другого боку, публіка може висловити й несхвалення у формі мовчання, свисту й викидання на арену подушок.