Полтавська битва: відгомін через триста літ

Заступник глави секретаріату Президента України Марина Ставнійчук, вітаючи полтавців з ювілеєм, визнала: кожен з учасників Полтавської битви має право на власне трактування події. Власне, це продемонстрували й високі гості.

Керівник адміністрації Президента Росії Сергій Наришкін говорив про вплив битви на становлення могутньої Російської імперії. Він переконаний: «Сучасний розвиток наших країн ґрунтується на принципах добросусідства, співробітництва, ідеалів свободи, які наші предки захищали під Полтавою, на Бородінському полі, в боях Великої Вітчизняної війни. І розвиток наших країн має ґрунтуватися на принципах поваги до нашої спільної історії, історії, якою ми пишаємося і пишатимемося».

Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен: «Після Полтавської битви започатковано основи національних інтересів Швеції — розвиток суспільства, яке існує для людей і їх благополуччя. Це — Швеція, якою ми нині пишаємося, і Полтава була одним з етапів на цьому шляху. До історії ми ставимося так, як і до своїх партнерів, — із повагою, примиренням і терпимістю».

Полтавська битва дала Україні змогу знайти суверенітет і незалежність. Про це Марина Ставнійчук заявила на полі Полтавської битви. Вона зазначила, що результатом битви стала поразка українського національно-визвольного руху, але водночас це була перемога українського духу в боротьбі за свободу. На її думку, історія вчить бути мудрішими, результатом чого вона назвала співпрацю України, Росії і Швеції для відновлення пам’яток історії поля Полтавської битви. «Ще чотири роки тому на цьому місці була порожнеча. Але 2005 року Віктор Ющенко видав відповідний указ, і на місці битви розпочалися роботи з відбудови історичних об’єктів, які вдалося реконструювати спільними зусиллями», — зазначила Ставнійчук.

Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев уточнив, що відповідний указ Президента ініціювала саме ОДА.

На заходах, присвячених 300-річчю битви, побували представники 28 іноземних делегацій, зокрема, Фінляндії, Німеччини, Болгарії, США. Лише Росія вклала майже 20 мільйонів гривень у реконструкцію могили російських воїнів, реставрацію музею Івана Павловського та інших об’єктів.

Тема 300-річчя Полтавської битви певний час була під загрозою стати ще однією гранню конфлікту: між Росією і Україною, Сходом і Заходом, Полтавою і Києвом, та й у самій Полтаві та області навряд чи можна було щодо цього дійти згоди. Приміром, для Полтавської облдержадміністрації всі заходи, пов’язані з цією датою, це перш за все, як сказано в указі Президента, «відзначення 300-річчя подій, пов’язаних із воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням україно-шведського союзу», а для Полтавської міськради — ювілей 300-ліття Полтавської битви.

Міський голова Андрій Матковський: «Триста років тому на полі Полтавської битви говорили мовою гармат і зброї, а нині ми пропонуємо співдружність, засновану на розвитку культури й спорту, туризму й бізнесу. Наша мета — максимально дистанціюватися від політики, уникнути можливих протистоянь й акцентувати на утвердженні Полтави як великого туристичного центру». У цьому міську раду підтримала облрада на чолі з Олександром Удовіченком, на переконання якого «27 червня — день, який для полтавців завжди буде знаменним. А під яким кутом розглядати битву, нехай кожен визначає сам».

Міська рада прийняла рішення про заборону в цей час будь-яких політичних акцій, щоб «нікого не образити, унеможливити будь-які провокації». Щодо цього зовсім інша точка зору у представників облдержадміністрації. У заяві Головного управління інформаційної та внутрішньої політики Полтавської ОДА, зокрема, йшлося, що нею «підтримуються наміри патріотичної громадськості стосовно належного пошанування пам’яті загиблих під час Полтавської битви українських козаків та проведення скорботних заходів із нагоди вікопомної дати... Вважаємо, що спроби окремих представників Полтавської міської ради та її виконкому позбавити громадськість конституційного права на вільне висловлення власної думки, проведення мирних зібрань... є рецидивними проявами тоталітаризму комуністичного минулого. Закликаємо міську владу до виконання домовленостей щодо дотримання загальнодержавної концепції відзначення 300-річчя Полтавської битви в контексті вшанування пам’яті українців, полеглих за утвердження суверенної української козацької держави. Тому проведення яскравих військових шоу вважаємо недоречним. Закликаємо громадськість до участі в меморіальних заходах 27 червня 2009 року».

Зрозуміло, що єдиного переліку заходів годі було чекати. Коли відбувалося освячення Ротонди примирення на полі Полтавської битви, в обласному центрі вшановували загиблих козаків панахидою. Понад тисяча людей зібралися біля пам’ятника загиблим козакам. «Сьогодні ми, як християни, молимося за всіх, хто поліг під Полтавою: і за українських козаків, і за шведів, і за росіян. Це — наш християнський обов’язок. Велика шана і любов гетьману Івану Мазепі!», — сказав організатор заходу, народний депутат України Микола Кульчинський. 

Після поминального богослужінням слово взяв Владика Федір: «Ми відзначаємо битву під Полтавою, яка змінила хід історії. Україна втратила незалежність. Полтавська битва стала трагедією для українського народу. Тут народ наш знову розділився, виступив один проти одного. Але Господь благословив нас і дав нам нашу державу. Ми повинні дякувати Богові за цей дарунок, берегти свою державність». Владика Федір наголосив, що перед Богом усі рівні. Він попросив Господа прийняти молитви та упокоїти всіх полеглих у Полтавській битві. Далі всі вирушили жалобною ходою центральними вулицями Полтави від Панянського бульвару до храму святого великомученика Юрія Переможця. Процесія розтягнулася на кількасот метрів. Основне гасло: «Полтавська битва — трагедія українського народу». Крім державного, майоріли прапори з символікою УНП, ВО «Свобода», Руху, Конгресу українських націоналістів, козаків.

Варто зауважити, що всі заходи, які передували 27 червня, все-таки зводилися до глибокого вивчення історії, пошанування минулого й утвердження самодостатності нинішнього покоління полтавців. Назву лише окремі: міжнародна науково-практична конференція «Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших держав», міжнародна мистецька виставка «Мистецтво замість гармат», «Мазепинські читання», молодіжний мистецький проект «Полтавська битва 300 років потому», Всеукраїнський фестиваль «Мазепа-фест», Свято полтавської галушки, Кубок міського голови з кінного спорту, акція «Знайди скарб Мазепи» тощо.

Увечері на території заповідника «Поле Полтавської битви», поблизу відновленого редуту, почалося театралізоване дійство «Полтава-2009». Подивитися на виставу під відкритим небом приїхали майже 30 тисяч людей. У дійстві, яке тривало близько години, взяли участь понад 200 осіб (представники громадської організації «Хортиця» (Запоріжжя), Ліги каскадерів із Києва, Кременчука, полтавські митці). Режисер — Олександр Любченко (художній керівник обласного театру імені Гоголя). Спочатку глядачам показали військове вміння козаків. Потім було відтворено фрагмент битви — шведи штурмують редути, відтак у дію вступає їхня та російська кіннота, зав’язується рукопашний бій. У фіналі злетіли в мирне небо Полтави 300 голубів. А в центрі міста, на Театральній площі, ввечері відбувся мистецький проект «Благословенна будь, моя Полтаво!». У ньому взяли участь творчі колективи України, Росії та Швеції.

Прапор розміром 45 на 30 метрів розгортали на полі битви майже півсотні українських патріотів. Вони виголосили здравиці на честь гетьмана Івана Мазепи і його сподвижників — козаків Війська Запорозького. Вони скандували: «Гетьман Іван Мазепа — герой!», «Слава гетьманові Мазепі — борцю за незалежну Україну!». Прапор тримали розгорнутим майже 20 хвилин, потім згорнули, «щоб не освячувати своєю присутністю розважальний захід, який запланувала міська влада в день роковин трагічної сторінки в історії нашої держави», зазначив народний депутат України, перший заступник голови Української народної партії Іван Заєць. Згортаючи прапор, активісти співали Державний гімн.

На полі Полтавської битви працювали відеокамери, відеозйомку з яких фіксували на моніторах, встановлених в оперативному штабі. Отже, правоохоронці контролювали дійство, мали змогу швидко погасити можливі конфлікти. Для миттєвих викликів стражів порядку на полі також діяли три кнопки тривожного виклику. Пропускна здатність доріг, що ведуть на поле Полтавської битви, не витримувала великої навали гостей, а тому автомобілістам доводилося більше години стояти у «пробці». До поля Полтавської битви завітав міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. За даними міліції, 27 червня надзвичайних подій не допущено.

У Полтаві відбулося урочисте зібрання представників громадськості України, Росії та Білорусі. Тут оприлюднили Полтавську декларацію, де висловлюється спільна для трьох делегацій позиція. Вони звернулися до глав держав, урядів, парламентів трьох країн з вимогою «деполітизації» ювілею Полтавської битви, налагодження культурних обмінів та реалізації спільної програми з реставрації меморіального комплексу «Поле Полтавської битви».

Договір про партнерські відносини між Полтавою та Краснодаром (Російська Федерація) підписали міський голова Андрій Матковський і мер Краснодара Володимир Євланов. Тож географія міст-побратимів Полтави розширилася. Вибір Краснодара не випадковий. За довгі роки співжиття в цьому краї українців і росіян між ними склалися дружні стосунки. Тут є станиця Полтавська, завжди тепло в нас зустрічають гастролі Кубанського козачого хору, і навіть День міста ми відзначаємо майже одночасно.

Переможців акції «Знайди скарб Мазепи» назвали на святковій програмі до Дня молоді 28 червня. Коли витягали мішок з грошима з річки, той порвався і гривеники розсипалися по дну Ворскли. Шукачі скарбів «виловили» лише 9 тисяч 611 гривень. Отже, у Ворсклі ще плаває півтори тисячі гривень. На фінішну пряму дійшли 2 жінки та 65 чоловіків. Загалом переможцем став Тимур Тураєв зі своїми товаришами. Їм вдалося витягти 3 тисячі 588 гривень «скарбу Мазепи».

На полі Полтавської битви спробували підпалити опудало Івана Мазепи неподалік Свято-Самсонівської церкви. Сутичка сталася між двома проросійськими організаціями. На представників «Православного вибору», які принесли й хотіли спалити опудало Мазепи, накинулися представники громадської організації «Собор російського народу». Міліція унеможливила провокацію. Опудало з написом «Мазепа — іуда» забрали. Подія не вплинула на атмосферу загального примирення.