Цикл робіт науковців відділу загальної та грунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології НАН України
«Мікробна корозія підземних споруд та розробка заходів їх захисту» висунуто на здобуття Державної премії України 2008 у галузі науки і техніки. Автори роботи: Катерина Андреюк, Галина Іутинська, Ірина Козлова, Жанна Коптєва, Валентина Заніна, Лариса Пуриш, Юрій Кузьменко, Ярослав Середницький.Колектив відділу більш як 30 років працює над розв’язанням проблеми мікробної корозії підземних великомасштабних споруд. А почалося з того, що науковці 1969 року стикнулися з явищем, котре спостерігалось уперше в світі. У Києві плановано було відкрити станції метро
«Завод «Більшовик» і «Жовтнева». Тунелі були готові, але з’ясувалося, що вони плавають в... озері сірчаної кислоти на глибині 104 метри.Проникнення її з поверхні виключалося. Дослідження мікробіологів, геологів, електрохіміків, що тривали кілька місяців, виявили
«винуватців»: агресивне середовище створили тіонові бактерії, які розповсюджені в грунтах, морських та озерних осадах і сприяють окисненню сполук сірки до сірчаної кислоти. Їх активну геохімічну діяльність на такій глибині спричинив застосований будівельниками кесонний метод проходки тунелів у водонасичених грунтах. Під землею утворився гігантський ферментер, у якому за кілька місяців підземне озеро чистої питної води перетворилося на сірчану кислоту. У результаті 200 тисяч кріпильних сталевих болтів, які тримали чавунні тюбинги тунелю, на 40% були уражені корозією. Тож метрополітен, розрахований на 100 років безаварійної служби, неможливо було здавати в експлуатацію.Доведення головної ролі бактерій у виникненні екстремальної екологічної ситуації дозволило розробити адекватні засоби стосовно її ліквідації і нормалізації підземного довкілля та захисту тунелів від корозії. Це дало змогу відкрити дві станції метрополітену й зберегти цю споруду вартістю 18 мільйонів карбованців. Адже в разі невизначеності обставин виникнення агресивного середовища не залишалося б нічого іншого, як покинути цей об’єкт і починати нове будівництво.
Народне господарство дуже потерпає від біопошкоджень, зокрема мікробної корозії. Тому потреба ретельно вивчати ці умови й розкривати механізми впливу мікроорганізмів на споруди, які дали б змогу створювати відповідні засоби їх захисту, не зменшується. Над цим постійно працюють співробітники відділу загальної та грунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології НАН України.