Дельфійський оракул чітко визначив подальшу героїчну біографію Геракла. Він повинен спершу здійснити дванадцять подвигів для царя Еврісфея, а вже потім буде вільним. Як добре відомо, з першою частиною завдання Геракл упорався успішно (див. давньогрецькі міфи) і вже готувався спочивати на лаврах. Та де там! Адже Еврісфей, позичивши очі в сірка, висловив ще одне прохання. Щоправда, при цьому додав: «Не в службу, а в дружбу»...

Діватись нікуди. Тим більше, що й завдання тоді видалося не занадто складним. Подумаєш! Бо це ж не Авгієві стайні, які треба вичистити. І не лернейська гідра, яку належало скрутити в бублик. І, звісно, аж ніяк не триголовий пес Цербер, якого треба було приборкати. Щоб, даруйте, не гавкав на виході з підземного царства Аїд...

Коротше, Геракл, почувши пропозицію «в дружбу» сходити до найближчого відділення ощадбанку й отримати там пенсію, тільки посміхнувся. Не насторожило його й те, що, отримавши гроші, він мав там ще й заплатити за комунальні послуги.

Їй-бо, після того, як герой бився з потворами типу стоголового дракона, що охороняв сад Гесперид, та тримав на своїх плечах небесне склепіння, згадане прохання видалось йому дитячою забавкою. Та все ж Геракл був стріляним горобцем і відповідально поставився до виконання завдання. Тому вирішив діяти хитріше.

Дізнавшись, що ощадкаса починає працювати з 8-ї ранку, прийшов туди о 7.30. Щоб, значиться, швиденько впоратись і відзвітувати про виконане завдання вже о 8.10. В крайньому разі о 8.15.

Що за дідько? Біля непоказного приміщення юрмилося душ сто збуджених людей похилого віку. Щоб не нудьгувати, вони впівголоса співали хором революційні та народні пісні.

— Хто крайній? — недовірливо запитав Геракл, вже не так упевнений у своїх богатирських силах.

Крайнього довелося попошукати. Після безкінечних пояснень: «За мною займав чоловік з важкого похмілля...» та «Тримайтесь отієї молодиці, а за нею ще троє...» — герой нарешті знайшов своє місце в черзі. Метка тітка ретельно написала на його широкій долоні цифру «118».

Проте невдовзі з’ясувалося, що попереду ще добра сотня бажаючих отримати в касі гроші. В чергу поза чергою втиснулися ті, хто вчора за цілий день не встиг пробитися до заповітного віконечка. Тому вони зайняли чергу ще з вечора і пішли ночувати.

Перед 8-ю годиною натовп почав помітно нервувати. Тільки Геракл залишався спокійним. Подумаєш! Загартований у двобоях з різними потворами, він аж ніяк не чекав серйозної протидії з боку стареньких дідусів та бабусь.

І невдовзі поплатився за свою легковажність. Рівно о 8.05 двері нарешті розчинилися і всі присутні кинулися до входу. Причому діяли так блискавично, що Геракл не встиг і оком змигнути, як був збитий з ніг. А перш ніж неборака зміг підвестися, по ньому пробігло добрих три десятки пенсіонерів.

Правда, ті ж друзі по нещастю, тобто по черзі, і допомогли потрапити до приміщення. З вигуками «Чого, бугай, стоїш, як пень?» та «Вдома, дядьку, треба спати!» натовп поніс Геракла, немов тріску, до дверей. До них залишалося вже кільканадцять сантиметрів, як бідолаху знову звалили. Цього разу просто на східці.

Тепер уже Геракл розсердився всерйоз. Спробував для остраху заревіти немейським левом, та марно. В цьому гармидері його ніхто не почув. Тільки хтось із сусідів по натовпу шикнув у самісіньке вухо: «Стули пельку, і без тебе кепсько!..»

Ззаду знов напирали і — о диво! — він і сам незчувся, як опинився в заповітному приміщенні. Та радіти цій обставині не поспішав. Бо нарешті збагнув, що всі його попередні героїчні звершення були прогулянкою на дитячому майданчику...

Десь хвилин через п’ятнадцять він уже був радий вилізти на свіже повітря. Проте хто б його тепер випустив?! Довелося терпіти. Так само як тоді, коли тримав на плечах важкенне небесне склепіння...

Тим часом людей у тісному приміщенні більшало й більшало. А операторка, розкуйовджена дівка, тепер уже не розмовляла, а гарчала не гірше за Цербера. І попереджувала: якщо всі не припинять галасувати, зараз припинить роботу. Хоча й до того не дуже ворушилась. Більше розмовляла по мобільному телефону. І, хихикаючи, комусь розповідала про все побачене й почуте одним словом: «Дурдом!..»

...Ви, мабуть, уже собі подумали, що Геракл так і не зміг виконати бажання лукавого Еврісфея і ходив до ощадбанку ще днів три—чотири. А потім тиждень відлежувався, обмацуючи потовчені ребра... Нічого подібного! Все зробив: і отримав, і заплатив ще до обідньої перерви. А що тут дивного? На те ж він і герой. І, зрештою, не забувайте: на те ж він і міф, щоб ішлося в ньому про речі малоймовірні чи взагалі казкові. А ви як думали?..

Павло КУЩ.

Донецьк.

Одне радує

Щоб радіти життю, жити зовсім не обов’язково.

Нема ліку

Скільки олігархи зробили для народу — контрольно-ревізійним органам і за сто років не підрахувати!

Оптимістичне

Все буде добре, Страшний Суд обов’язково настане!

До вашого відома

Закон один для всіх, але не всі мають можливість відкупитися.

Дива косметології

Дай жінці 10 хвилин — і вона помолодшає на 10 років.

Дефініція

Народжений повзати здатний на все.

Правда

Неправда, що ціни зросли, вони ще тільки зростають.

Мухтаре, слід!

Дехто коли й залишає слід на землі, то хіба для слідчих.

Олександр ПЕРЛЮК.