Відомо, що кожен з нас належить до одного з чотирьох типів темпераменту. Кожний — або сангвінік, або холерик, або флегматик, або меланхолік. Але так само незаперечно й те, що жодна людина в один з тих темпераментів повністю не вписується, жорсткого поділу не існує. Тип темпераменту виводиться з переваг одних рис над іншими, тому це до певної міри — умовність.

Шановні батьки, знаючи, що тип темпераменту дається Богом, природою, уникайте неправомірних претензій до дітей. Не потрібно вимагати неможливого і треба знати способи, як нейтралізувати небажані прояви темпераменту, як грамотно керувати емоційним станом дитини. Сподіваємося, що запропоновані матеріали допоможуть батькам провести першу діагностику дітям та й самодіагностику проявів темпераменту.

Сангвініки

Про них можна сказати: «Такі не йдуть на дно». Сангвініки — емоційні, контактні, життєрадісні, з багатою мімікою. Легко пристосовуються до нових обставин, нових вимог, незнайомих людей. З виразу обличчя легко здогадатися, який у них настрій, як ставляться до того, з ким спілкуються. Переважає у них оптимістичний настрій. Сангвініки розуміють і люблять гумор. Зговірливі, надійні, співчутливі. Веселі співрозмовники, бажані в будь-якому товаристві — можливо, через свій оптимізм. Ще до кінця не розгадана ця таїна, але в присутності сангвініка люди відчувають себе комфортно, без напруги. Тільки-но зійшлися, а ніби давно знайомі.

Сангвініки довго працюють без утоми, але тільки тоді, коли робота їх цікавить. Якщо ж вона їм байдужа, можуть кинути, не довівши до кінця. Із задоволенням беруться за нову справу, відзначаються винахідливістю. І хочуть, щоб їх хвалили. Легко переборюють труднощі і допомагають їх долати іншим. Часто стають лідерами. Однак відносно легко піддаються навіюванню, тому можуть потрапити й під небажаний вплив. Уміють стримувати свої почуття. Збудження і гальмування в них орієнтовно у співвідношенні 50 на 50 відсотків. (Це те, що дістається з генами у спадок від батьків, дідів, прадідів.) Сангвініків легко дисциплінувати, оскільки вони швидко виробляють потрібні навички й перебудовуються без труднощів. Вони загалом доброзичливо ставляться до інших, практично в них немає ворогів, бо з розумінням ставляться до думок і вчинків інших, толерантні. Як стверджував академік Павлов, «сангвініки щасливі, легкі натури. Вони найбільше пристосовані до життя, оскільки сильніші, врівноваженіші, енергійніші, легші за інших на підйом, до того ж не здатні довго сердитися, незлопам’ятні». Їхній улюблений колір — червоний. І це природно — його обирають сильні, фізично здорові люди, які живуть сьогоднішнім днем. Уже в ранньому дитинстві «червоні» діти (сангвініки) серед кольорових олівців вибирають саме червоний.

Людей з темпераментом сангвініка можна було б назвати улюбленцями долі, якби в найпотаємнішому куточку їхньої душі не з’являвся інколи морок.

Цікава деталь зі спостереження медика: «Якщо в мого пацієнта перша група крові, переді мною сангвінік. Він оптиміст. Отже, при лікуванні — мій союзник і помічник. І це добре».

До речі

Родоначальником учення про типи темпераменту був лікар Гіппократ (V—ІV століття до нашої ери). Уже в ХХ столітті розвинув і поглибив цю сферу науки вчений зі світовим ім’ям, лауреат Нобелівської премії фізіолог Іван Павлов. Своїм учням пізніше обмовився: «Існує стільки типів темпераменту, скільки етносів на землі».

(Далі буде).