На Кіровоградщині потерпають від нестачі альбуміну чи неможливості його придбання через високу ціну.

На своїх шпальтах «Голос України» звертався до читачів із проханням про допомогу Антоніні Партем, якій після пересадки нирки потрібна систематична повна заміна крові. Саме розчин альбуміну (препарат, який виготовляється з крові) допомагає дівчинці в лікуванні гломерулонефриту. Та от кошти в родини закінчилися, і Тоні перестали переливати цей препарат. Один з аргументів медиків: «Немає реєстрації препарату, тому немає розчину альбуміну». Коли вона буде — не знають...

Як з’ясувалося, альбумін роками виготовляли в Кіровограді, в комунальному закладі «Кіровоградська обласна станція переливання крові», і безперебійно постачали для всіх потреб медичної галузі області. І возити його на Кіровоградщину, наприклад, з Києва, потреби не було. Але віднедавна віддавати його хворим не можна. Дивно, але хтось раптом вирішив, що дозвіл на його виробництво має подорожчати в рази, а умови для цього мають бути створені мало не царські. Але ж без нього помирають люди?! Так. Та то вже не чиновницькі турботи.

Сьогодні ремонт — завтра ліки. Завтра ремонт — післязавтра ліки...

Наприкінці 2011 року в комунального закладу «Кіровоградська обласна станція переливання крові» закінчувався термін дії реєстраційного посвідчення (видається Державною службою з лікарських засобів), яке дозволяло виготовлення препарату. Усе, що треба було зробити для подовження терміну дії дозволу, — це зібрати пакет документів (які в комунальному закладі вже були) та оплатити оформлення. Спочатку виникли проблеми саме з останнім.

«Ми 16 місяців просили 40 тисяч гривень (!), щоб оформити перереєстрацію», — розповів головний лікар станції Сергій Кіба. Свою заяву із проханням про фінансування адміністрація КЗ «КОСПК» направила до департаменту охорони здоров’я ОДА, а той у свою чергу мав би винести це питання на розгляд Кіровоградської обласної ради, в руках якої зосереджено відповідні фінансові важелі. Та поки чиновники розбиралися з паперами (саме це зайняло аж 16 місяців), ціна за перереєстрацію дозволу на виробництво зросла із 40 до 80 тисяч гривень. Таких коштів станції ніхто не дав.

— Через нестачу коштів ми пропустили момент перереєстрації, — розповіла головний бухгалтер станції Наталія Чуленко. — А вже з квітня умови стали жорсткіші та й ціна знову зросла. Спочатку реєстрація на альбумін коштувала 80 тисяч гривень, потім — 110 тисяч, а тут раптом — політична ситуація в країні. Тож, ураховуючи 65-ту постанову Кабміну про тотальну економію, ми ці кошти тим паче не отримаємо.

Але проблема не лише у грошах. Нові умови реєстрації вимагають наявності для виробництва приміщення європейського рівня і проведення доклінічних та клінічних випробувань. Цього в комунальному закладі немає. Але ж, незважаючи на відсутність євроремонту, багато років тут виготовляли якісний розчин альбуміну, який безплатно рятував життя тисячам хворим у лікувальних закладах усього регіону.

За наявних нормальних умов фахівці станції з виробництва препаратів крові у своїй роботі керуються технічною документацією, де прописано кожен крок роботи, починаючи з підготовки сировини та персоналу й закінчуючи вихідним продуктом. Усі процеси контролює відділ технічного контролю. Окрім того, КЗ «КОСПК» має єдину в області лабораторію, де виготовлені з донорської крові препарати додатково перевіряють на наявність пірогенів і рівень токсичності. Тобто коли розчин альбуміну потрапляє до лікарень, він відповідає всім вимогам чинної нормативної документації. Жодних претензій.

Однак кажуть: закон для всіх один. І що з того, що він значно погіршує становище людей?! Більше того — призводить до катастрофічних наслідків для здоров’я громадян...

Комунальний заклад «Кіровоградська обласна станція переливання крові» має також пройти акредитацію. Серед документів визначальним є дозвіл від санепідемслужби, який підтвердить матеріальну готовність станції до заготівлі крові та виробництва препаратів крові. А такого дозволу не може бути, адже приміщення станції вимагає капітального ремонту. Її персонал намагається власними силами підтримувати його в гідному стані, але час бере своє.

Як стверджує директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко, про цю проблему він знає і намагається її розв’язати. «Ми підготували проектно-кошторисну документацію, розпочали перший етап, який, на жаль, не завершився у зв’язку з подіями в країні — 65-та постанова Кабміну про тотальну економію державних коштів обмежила капітальне будівництво і зупинила його», — пояснює посадовець.

Паперові махінації монополістки донорської крові. Їх би взяти та скасувати...

Отже, після перипетій із потрійним зростанням цін на перереєстрацію в Україні значно скоротилась кількість центрів крові, які нині мають дозвіл на виготовлення альбуміну. Як стало відомо журналістам із компетентних джерел при Міністерстві охорони здоров’я, ускладнена процедура була запроваджена для того, щоб ліквідувати регіональні центри крові і зосередити виробництво низки життєво важливих препаратів (як от альбумін) у новому центрі — в Білій Церкві.

«Богатирьова заганяла все під свого синочка, який будував завод із переробки донорської крові у Білій Церкві (під Києвом). Унаслідок цього виробництво препаратів крові передалося б до рук одного власника. А кров — це великі гроші. Ще рік-два тому пазли Богатирьової складалися красиво: син будується, центри по Україні один за одним втрачають дозволи, монополія стає дедалі реальнішою. А що в результаті? Тепер альбуміну немає, а цю даму розшукують», — каже джерело.

Цю неофіційну інформацію з уст представників міністерства підтверджують співробітники комунального закладу: «Перепони для реєстрації створювались для того, щоб монополізувати виробництво препаратів крові в Україні. Ці та інші дива в медицині пов’язані з іменем колишнього міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової. У галузі трансфузіології в неї були свої плани — створити єдине виробництво, де буде відпрацьовано механізм виготовлення та продажу препаратів крові. На виїзній колегії Міністерства охорони здоров’я в серпні 2013 року в Луганську заступники міністра психологічно підготували керівників департаментів охорони здоров’я і головних лікарів центрів крові до того, що невдовзі кров будуть звозити до єдиного центру».

Офіційним прикриттям для монополізації слугувала версія про зміну правил реєстрації у зв’язку з необхідністю переходу на виробництво, стандартизоване міжнародною системою ІSО.

Альбумін є! Але не всім по кишені...

Які «покращення» принесла в життя українців зміна правил реєстрації? Наприклад, раніше альбумін передавався хворим безплатно, а тепер його треба купувати. І дозволити собі таку покупку може далеко не кожен: один флакон препарату коштує від 500 гривень, а скільки таких флакончиків потрібно для курсу лікування — невідомо. Як кажуть, в Україні дешевше одразу померти, ніж лікуватися.

У Кіровограді, наприклад, обласна лікарня безплатно забезпечує альбуміном пацієнта лише першу добу. Тобто якщо людину, наприклад, збила машина, вона лежить без свідомості і біля неї немає родичів, то лікарі можуть виділити їй флакон-другий розчину альбуміну. Проте, коли з’являються родичі постраждалого, лікувальний заклад просить повернути вартість препарату, щоб поповнити запас для іншого пацієнта. Для подальшого лікування хворий само-стійно купує розчин альбуміну, як і будь-який інший лікувальний препарат.

Журналісти намагалися з’ясувати, скільки осіб на Кіровоградщині потребують розчину альбуміну. З’ясувалося, що це страшенна таємниця. Але якщо врахувати, що цей препарат призначають практично кожному, хто потрапляє на операційний стіл, то рахунок переходить з одиниць (як от вже згадана Тоня Партем, кошти та сам розчин якій доводилося терміново шукати благодійним організаціям, щоб дитина не померла) на сотні. Але, як повідомляють працівники лікарні в неформальній обстановці, цим сотням державний альбумін вкрай рідко перепадає.

Проте директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко запевнив: Кіровоградська область повністю забезпечена препаратами та компонентами крові: компоненти виготовляють у нас на станції, препарати привозимо з інших областей. Проблем із поставками немає, питання у вартості. Наприклад, людині потрібно під час реанімаційних заходів 10 флаконів, а вартість одного — 500 гривень...».

У департаменті запевняють: проблем із поставками препаратів крові немає. І це справді так. Просто не всім по кишені насолодитися цією (страшно сказати) розкішшю. Яскраві флакони припадають пилом на поличках аптек, красуючись захмарними цінниками, тоді як повинні рятувати життя. Наразі вирішення питання виробництва альбуміну в Кіровоградській області зупинилось під приводом економії державних коштів. Але ситуація складається так, що, заощаджуючи певні державні кошти (не надто й великі в масштабах держави), витрачається в рази більше грошей хворих людей. Їх здоров’я піддається постійному ризику.

Отже, ремонт станції — справа недешева. Аж ніяк не дешевий і дозвіл на виробництво життєво необхідного препарату. А найдорожча — чиновницька байдужість, адже саме вона гальмує налагодження механізму постачання безплатного (!) альбуміну.

І справа не вирішиться, поки не зачепить когось персонально? Не дай Бог!

Ольга ТКАЧЕНКО, Петро МЕЛЬНИК.

Кіровоградська область.

Фото з архіву О. ТКАЧЕНКО.

ДОВІДКОВО

Розчин альбуміну — препарат крові, який виготовлений із донорської плазми та містить альбумінову фракцію плазми крові людини. При введенні в судинне русло він поліпшує кровоток, оскільки залучає та утримує рідину з позасудинного простору, що підвищує та стабілізує кров’яний тиск. Розчин також поповнює дефіцит плазмових білків у разі зниження їх кількості в організмі людини. Цей препарат зменшує в’язкість крові, дезагрегує еритроцити та покращує циркуляцію крові в найдрібніших судинах органів та тканинах людського організму, виконує дезінтоксикаційну функцію, зв’язуючи токсичні речовини та продукти обміну клітин і транспортуючи їх до органів виділення.

Щоб оцінити умови роботи обласної станції переливання та якість обслуговування донорів, Ольга Ткаченко вирішила здати кров.