Ранкове та денне засідання 9 листопада
У Верховній Раді відбувся День уряду, на якому депутати обговорили стан виконання вимог Конституції та законів України щодо належного рівня та вчасної виплати заробітної плати. Із доповідями виступили Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв і голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці Василь Хара.
У своєму виступі з парламентської трибуни міністр наголосив, що зростання макроекономічних параметрів розвитку вітчизняної економіки позитивно вплинуло на підвищення рівня заробітної плати в нашій державі. І що склалася стійка динаміка зростання зарплати. Так, за даними уряду, за 2000—2003 роки середньомісячна зарплата в галузях економіки зросла вдвічі, а станом на жовтень цього року становила 565 грн. на місяць.
Підвищення середньомісячної зарплати відбувається за всіма видами економічної діяльності в усіх регіонах України. На сьогодні найвища середньомісячна зарплата — у сфері фінансової діяльності (1216 грн.) і авіаційного транспорту (1152 грн.), найнижча — у сільському господарстві (272 грн.) і в системі охорони здоров’я та соціальної допомоги (330 грн.). Середня зарплата у промисловців нині становить 710 грн., у будівництві — 667, у державному управлінні — 635, в освіті — 403 грн. Упродовж останніх трьох років розмір мінімальної зарплати зріс у 3,2 разу — з 74 до 237 грн. на місяць. З 1 січня 2005 року передбачається встановити розмір мінімальної зарплати 262 грн. на місяць. Михайло Папієв зазначив, що для відстеження ситуації щодо рівня та вчасної виплати зарплати уряд здійснює постійний моніторинг показників за видами економічної та промислової діяльності, а також у розрізі регіонів.
А наявну заборгованість із зарплати уряд обіцяє погасити впродовж наступних п’яти років. За даними Держкомстату, станом на 1 жовтня цього року заборгованість із зарплати становила близько 1,3 млрд. грн. Передусім борги перед працівниками виникли на підприємствах, в установах та організаціях, які призупинили свою діяльність у попередні роки. 154,9 млн. грн. боргів із зарплати припадає на підприємства сільського господарства. На думку уряду, на стан погашення заборгованості з виплати зарплати позитивно вплинуло посилення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про оплату праці. Найвищі темпи погашення боргів — у Закарпатській, Рівненській, Харківській, Полтавській, Київській, Луганській та Львівській областях.
Врегулювати ситуацію з погашенням заборгованості із зарплати, за словами міністра, допоможе прийняття низки поправок до чинного законодавства. Зокрема, Мінпраці та соціальної політики внесло на розгляд парламенту проект змін до закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, який передбачає частину належних працівникові від підприємства-боржника коштів з оплати праці перенести з другої черги задоволення вимог кредиторів до першої. Урядом також розроблено проект закону про захист грошових вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця. Ним передбачено компенсувати втрату частини належних працівникові коштів за рахунок гарантійної установи. Аналогічний законопроект про фонд гарантованих трудових виплат підготовлено народними депутатами України Василем Надрагою та Олегом Лукашуком. У парламенті на розгляді також перебувають проекти змін до деяких законів України щодо забезпечення вчасної виплати заробітної плати, внесені групою народних депутатів, які передбачають, що вчасність виплати зарплати працівників не може бути поставлено в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
У запитаннях до міністра депутатів особливо цікавили терміни погашення заборгованості із зарплати в Україні. Михайло Папієв, зокрема, пообіцяв, що до кінця цього року уряд погасить усі борги із зарплати працівникам вугільної галузі.
Утім, під час обговорення парламентарії зазначали, що, попри певні зусилля уряду, рівень зарплати в нашій державі залишається неприпустимо низьким і принизливим. Особливо це стосується працівників села, медиків, освітян. У проекті постанови Верховної Ради, внесеної Комітетом з питань соціальної політики та праці, передбачено інформацію уряду взяти до відома. А Кабінету Міністрів доручити, зокрема, здійснити такі кроки: у проекті держбюджету-2005 передбачити запровадження мінімальної зарплати в розмірі не меншому ніж 70 відсотків прожиткового мінімуму; внести до кінця цього року пропозиції щодо етапів наближення розміру мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму; продовжити протягом 2005 року подальше поетапне підвищення посадових окладів працівників бюджетної сфери та ввести до 1 липня наступного року Єдину тарифну сітку в оплаті праці працівників окремих галузей бюджетної сфери зі збереженням міжпосадових співвідношень.
