Вечірнє засідання 4 листопада
Під час погоджувальної ради лідери депутатських фракцій і груп не змогли домовитися ані про винесення на розгляд парламенту проекту змін до закону про вибори Президента України, ані про долю політичної реформи. За словами Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, депутати висловлювали різні думки. «Якщо Верховна Рада ухвалить рішення, а Президент закон не підпише, то ми станемо людьми, які дезорганізували виборчий процес», — сказав В. Литвин. Питання повертатися чи ні до розгляду поправок до виборчого закону було винесено на розсуд сесійної зали, однак «за» проголосували лише 196 депутатів.
Підтримати законопроект про внесення змін до Конституції України № 4180, як засвідчила погоджувальна рада, готові лише 259 депутатів. За словами постійного представника Президента України у ВР Олександра Задорожнього, мають намір проголосувати за внесення поправок до Основного Закону без жодних змін фракції «Регіони України», «Трудова Україна», «Єдина Україна», СДПУ(о), СПУ і КПУ, групи «Союз» та «Демократичні ініціативи». Деякі депутати підтримують цей законопроект, але з деякими змінами. А це означає розпочати процес внесення поправок до Основного Закону фактично з нуля. Фракція «Наша Україна», за словами депутата Віктора Пинзеника, запропонувала підписати політичну угоду про проведення політреформи після президентських виборів.
На думку глави парламенту Володимира Литвина, виносити зміни до Конституції на голосування доцільно лише тоді, коли буде відомо, що є необхідні 300 голосів для проведення політичної реформи. «Якщо не буде 300 голосів, то ми узгоджуватимемо позиції, щоб повернутися до розгляду цього питання після президентських виборів», — сказав В. Литвин. Лідери парламентських фракцій і груп вирішили ще раз зібратися на погоджувальну раду.
Затим народні обранці розглянули сім проектів законів, які передбачали запровадити нові механізми повернення знецінених заощаджень громадян України. Зокрема, пропонувалося компенсувати втрачені заощадження в Ощадбанку СРСР у формі безготівкових розрахунків за житлово-комунальні послуги, лікування, навчання, придбання палива тощо, встановити черговість виплат, створити спеціальний державний фонд компенсації заощаджень громадян. У своїх виступах ніхто з депутатів не заперечував, що цю гостру проблему конче потрібно розв’язувати. Заборгованість перед громадянами становить понад 130 мільярдів гривень, і якщо втрачені заощадження повертатимуть такими темпами, як нині, знадобиться майже 300 років. Однак більшість парламентаріїв наголошували, що запропоновані законопроекти не розв’язують цю проблему комплексно. Зрештою, у першому читанні було прийнято законопроект в авторстві Івана Бокого (фракція СПУ) та інших і доручено під час доопрацювання до другого читання врахувати всі слушні положення із законопроектів інших депутатів.
Парламент також схвалив постанови про відзначення 70-річчя стахановського руху, про інформування громадськості з питань довкілля. У першому читанні прийняли зміни до закону про відходи стосовно металобрухту, до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу щодо узгодження питань відповідальності.