«Не бійтеся загинуть молодими! Страшніше — прижиттєво вмерти...» — ці слова з поеми Юрка Ґудзя «Барикади на Хресті» могли б слугувати епіграфом до вистави театру одного актора, що відбулася в актовому залі Житомирської обласної наукової бібліотеки. Поставив її керівник Мистецької гільдії «Неабищо» Олег Левченко, використавши також вірші із збірки «Боротьба із хворим янголом». Цей захід члени молодіжного об’єднання приурочили до 48-го дня народження поета, прозаїка, есеїста, який трагічно пішов із життя взимку 2002 року. Видали вони й саму поему, використавши вже звичну для гільдії форму — складень, адже грошей для друкування книг нема. «Хрест» (київський сленг) — це Хрещатик, а твори Юрка Ґудзя — то болючі роздуми мандрівного філософа наших днів про те, хто ж насправді божевільний у цьому світі, де «... вожді, засліплені міражами влади, влада, засліплена міражами держави, держава, засліплена міражами вождів...» Але, хоч «Ми тільки відгомін майбутніх партитур німих оркестрів» — «треба йти, дорога мусить жити і після нас». Свою поезію Юрко Ґудзь називав сіленціографією, бо це — тексти-тихотворіння, де поряд зі словами не меншу роль відіграють паузи, зони мовчання.
Житомир.
