Є місця, де рясно родять таланти. Саме таким на Волині є Горохівський район, що подарував Україні двох шевченківських лауреатів — Євгена Сверстюка і Василя Слапчука. Це батьківщина композитора Степана Кривенького, чия пісня «Волинь моя» всюди знана. Звідси — відомий іконописець Олександр Корецький.
Щедрість цієї землі засвідчив і творчий звіт аматорських колективів Горохівщини (до 60-річчя визволення України від фашистів). Навіть простора сцена муздрамтеатру не вмістила учасників фінальної частини концерту! А все почалося ще в фойє: виступами фольклорних колективів, показом робіт різьбярів по дереву, художників, майстрів лозо- і соломоплетіння, вишивальниць. У концерті запам’яталися чудові голоси Оксани Волошиної із селища Сенкевичівка, сімейного ансамблю Віталія, Юрія та Леоніда Дорощуків із села Стрільче, чоловічого квартету районного дому «Просвіта», ансамблю «Відлуння» із села Лобачівки (Василя і Миколи Грибів, Олександра і Сергія Цісаруків, Анатолія Сайчука і Олександра Шепшелея). А ще хорові колективи: камерний — «Дзвони», дитячі — «Щедрик» і «Кобзарик» районного дому «Просвіта», працівників освіти, «Хлібодар» із села Вільхівки, яким багато літ керував щойно згаданий Степан Кривенький. Танцювальні ансамблі — «Мрія» районного і «Срібний дощ» Берестечківського міського будинків школяра, циганський ансамбль «Лолецвето» з села Скобелка. А як розвеселили всіх аматори із села Угринів!
Цей концерт наводить на деякі думки. У Луцьку (й не тільки) урочистості з нагоди державних і професійних свят завершуються концертами майстрів мистецтв. Їх програми і склад учасників зазвичай такі схожі, що серед концерту більшість глядачів залишають зал. Такі концерти лише б виграли, якби там поряд з професіоналами виступали й кращі аматори! І ще одне. Чудові голоси чуємо у телепрограмі «Караоке на майдані» (артпроект «Шанс»). Та шлях сюди, як правило, закритий для провінціалів. То чому б не влаштувати такі конкурси в областях? Принаймні на Горохівщині є кого рекомендувати на ті змагання.